Правова позиція ЄСПЛ у справі «FERRIERI AND BONASSISA v. ITALY» від 08.01.2026, заяви №№ 40607/19,34583/20 https://t1p.de/0n2bn
Заявники скаржились на відсутність попереднього та/або наступного судового чи незалежного перегляду заходів податкового органу щодо отримання банківських даних заявників та їх перевірки.
ЄСПЛ встановив, що у цій справі доступ Податкового органу до банківських даних заявників становив втручання в їхнє право на повагу до їхнього «приватного життя».
На думку Суду, правова основа для оскаржуваних заходів не була здатною достатньою мірою обмежити обсяг дискреційних повноважень, наданих національним органам влади, і відповідно не відповідала вимозі «якості закону» згідно зі ст.8 Конвенції.
Суд визнав, що оскарження відповідних заходів до податкового органу, звернення до цивільних судів, звернення гаранта платника податків (органу, рішення якого мають рекомендаційний характер) є не ефективними способами захисту прав заявника.
Як вважав Суд, національна правова база надавала національним органам влади необмежену свободу дій щодо умов, за яких оскаржувані заходи могли бути впроваджені, та обсягу цих заходів. Водночас ця база не забезпечувала достатніх процесуальних гарантій, оскільки оскаржувані заходи не підлягали судовому чи незалежному перегляду. Таким чином, національна правова база не забезпечувала заявникам мінімального ступеня захисту, на який вони мали право згідно з Конвенцією. Суд вважає, що за цих обставин не можна стверджувати, що згадане втручання було «відповідним до закону», як того вимагає п.2 ст.8 Конвенції.
