Рішення ВС у справі № 678/1091/24 від 18.06.2025 https://t1p.de/0llf7
У касаційній скарзі прокурор стверджував, що місцевий суд, закриваючи кримінальне провадження на підставі ч.4 ст.26, п.7 ч.1 ст.284 КПК України, а саме у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, залишив поза увагою те, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності, не є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не набула статусу обвинуваченого, оскільки до суду направлено клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру, а тому потерпілий не вправі відмовитись від обвинувачення, яке у цьому випадку відсутнє.
ККС ВС погодився із доводами прокурора, зазначивши, що можливість застосування до певної особи примусових заходів медичного характеру саме у примусовому порядку на підставі положень КПК України, тобто в межах кримінального провадження, з огляду на підтверджений факт вчинення такою особою суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, провадження щодо якого здійснюється у формі приватного обвинувачення (крім пов'язаного з домашнім насильством), залежить від волі потерпілої особи щодо можливості здійснювати кримінальне провадження щодо такої особи на будь-якому його етапі до набрання відповідним рішенням суду законної сили.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано під час підготовчого судового засідання закрив кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за клопотанням прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру, у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
