ВПВС у постанові від 15.05.2019 у справі № 761/10509/17 сформулювала правову позицію, згідно з якою якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, то касаційне провадження у справі належить закрити.
Водночас ВС у ряді постанов дійшов висновку, зокрема, про відсутність в апеляційного суду права закривати провадження за вказаних обставин.
Видання уповноваженим органом кожного наступного акта індивідуальної дії про вжиття санкцій незалежно від того, чи припиняється застосування попередніх обмежувальних заходів щодо такої особи, вочевидь свідчить про те, що на думку суб`єкта владних повноважень мета застосування санкцій не досягнута, а тому у осіб, до яких такі обмежувальні заходи застосовані, залишається право оспорювати як наявність підстав, так і строки та види застосованих обмежувальних заходів.
Рішення ВС у справі № 523/6672/23 від 02.10.2024 https://t1p.de/uf4ff
Прокурор оскаржив до ККС ВС рішення судів попередніх інстанцій про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України. Касант наголосив на неврахуванні апеляційним судом його доводів про законність постанови про зупинення досудового розслідування.
У постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 ОП КЦС ВС виснувала, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку із цим не залишилося неврегульованих питань.
ВПВС в ухвалі від 18.01.2024 у справі № 990SCGC/5/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/116417686 констатувала, що якщо на підставі закону автору дисциплінарної скарги (не судді) не дозволено оскаржити до ВРП рішення дисциплінарного органу про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, то не може бути законних підстав й для перегляду за правилами касаційного провадження рішення ВРП про скасування рішення дисциплінарного органу і закриття дисциплінарног
Рішення ВС у справі № 755/18890/17 від 22.11.2023 https://cutt.ly/swFunDv9
Потерпілий у касаційній скарзі вказав, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи кримінальне провадження й ухвалюючи рішення, яке є протилежним за змістом рішенню місцевого суду, обмежився дослідженням значно меншої сукупності доказів порівняно з тією сукупністю, яку дослідив місцевий суд, таким чином здійснив порушення принципу безпосередності дослідження доказів.
Системний аналіз п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України дає змогу дійти висновку, що для закриття провадження у справі необхідна сукупність таких фактів: самостійне виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень; відсутність підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними.
