Способи здійснення захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки
27 червня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 130/2194/19, провадження № 61-3933св22 (ЄДРСРУ № 111804716) досліджував питання щодо способів здійснення захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки.
Отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою та розроблення проекту землеустрою, є стадіями одного процесу та нерозривно пов`язані між собою, а отже розроблення проекту землеустрою на іншу земельну ділянку, ніж на ту, на яку подано заяву на розроблення проекту землеустрою, не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України.
Набув чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки» від 02.05.2023 № 3065-IX , яким внесені зміни до процедури набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Оскільки предметом спору у справі, що переглядається, є земельні ділянки, власником яких є фізична особа як сторона договорів оренди землі, предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків власника земельних ділянок.
Отже, у разі заявлення позовних вимог одного товариства до іншого про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, власником якої є фізична особа, яка укладала договори оренди з такими товариствами, спір необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства.
Останні зміни до Земельного кодексу України, які регулюють земельні відносини під час воєнного стану, дозволили власникам житлових будинків приватизувати земельні ділянки, на яких розташовані ці об’єкти нерухомого майна.
Обов’язкова передумова до звернення до суду для встановлення земельного сервітуту (право користування чужою земельною ділянкою)
13 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 297/363/18, провадження № 61-10830св22 (ЄДРСРУ № 109491721) досліджував питання щодо основної передумови для встановлення земельного сервітуту за рішенням суду.
З огляду на те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння держави з підстави, передбаченої законом (2 га для ведення особистого селянського господарства), ВПВС у постанові від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109390160 (п.п. 52 - 67) зазначила про відсутність у прокурора підстав на звернення з віндикаційним позовом.
Прокурор просив припинити право власності на спірну земельну ділянку, отриману безоплатно для ведення особистого селянського господарства (2 га), через її використання не за цільовим призначенням, а саме для видобутку надр (видобування піску глибиною розробки більше 2 метрів).
Суди встановили, що спірна земельна ділянка належить до земель державного лісового фонду, а тому правильно визначили правовий режим спірної земельної ділянки як належної до категорії земель лісогосподарського призначення.
З огляду на законодавчі приписи вилучення для нелісогосподарських потреб і передання у власність такої спірної земельної ділянки належало до повноважень саме ОДА, а не міської ради.
