Згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку особа у 2010 році продав, а первинна набувачка придбала побудований у 1946 році житловий будинок.
З огляду на вказане ВПВС у постанові від 04.07.2023 у справі № 373/626/17 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112406156 дійшла висновку про відсутність підстав вважати, що передання первинній набувачці у 2013 році безоплатно у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та присадибної земельної ділянки, як і їхнє набуття цією відповідачкою, було проявом недобросовісної поведінки сільської ради чи первинної набувачки.
За обставин цієї справи з огляду на встановлені судами обставини та досліджені ними докази вірогідним видається висновок про те, що сільська рада покладалася на розташування спірних земельних ділянок у старій частині села.
Задоволення позову про витребування такої присадибної земельної ділянки не відповідатиме принципам справедливості та розумності (оскільки відсутні підстави для задоволення цієї вимоги, немає необхідності у вирішенні питання про застосування до неї позовної давності, про сплив якої первинна набувачка заявила у суді першої інстанції).
Так само не відповідатиме принципам справедливості та розумності витребування трьох земельних ділянок, призначених для ведення особистого селянського господарства, з володіння кінцевого набувача, оскільки немає ознак того, що ці відповідачі, відчужуючи земельні ділянки, діяли недобросовісно.
Крім того, станом на час розгляду справи територія сільської ради, включно зі спірними земельними ділянками, ввійшла до складу об`єднаної територіальної громади.
Враховуючи все наведене, витребування цих ділянок у первинної набувачки та кінцевого набувача не буде пропорційним легітимній меті, яку переслідував прокурор.
