Представники ТЦК та СП разом з правоохоронцями почали розгортати мобільні пости перед пунктами пропуску через державний кордон України, на яких, зокрема, проводять перевірку документів у водіїв вантажних транспортних засобів, які здійснюють перевезення через держкордон, а також видають повістки з наказом з’явитися до військкомату для уточнення облікових даних.
У Європейській Бізнес Асоціації зауважили, що це призводить до утворення додаткових черг на кордоні, паніки серед працівників компаній, які уповноважені на здійснення відповідних перевезень.
Як зазначають, навіть якщо водій є заброньованим зараз, перед перебронюванням працівник може бути кілька днів\тижнів не на броні. Відповідно, має з’явитись до ТЦК для оновлення інформації і, з досвіду про який говорить бізнес, часто таких працівників мобілізують не дочекавшись рішення про продовження броні.
Така ситуація на кордонах призводить до того, що, з одного боку, ускладнюється логістика, а з іншого боку, у працівників виникає чимало питань, щодо продовження роботи в таких умовах.
У Асоціації вважають, що єдиний ефект, який можна цим досягти – втрата довіри від міжнародних замовників, розірвання контрактів, втрата замовлень, звільнення працівників, зупинка виробничої діяльності компаній в цілому, а також зменшення надходжень до державного бюджету в частині сплати податків та митних платежів.
Крім того, бізнес проаналізував проєкт Закону №10449, яким пропонується удосконалити законодавство щодо мобілізації і чимало норм документу викликають питання, адже він фактично є копією законопроєкту №10378 щодо якого бізнес уже висловлював своє занепокоєння, зокрема тому, що містив ознаки порушення Конституції України та міг мати негативні наслідки для економіки.
Великим питанням та пересторогою, наприклад, є опція вручення повісток дистанційно. Іншим питанням є накладення обмежень у судовому порядку. Судова система і так є вкрай перезавантаженою і якщо додати в суди розгляд і цих справ, то питання швидкості прийняття судових рішень можуть стати ще більш серйозними.
Асоціація підготувала ряд пропозицій та коментарів до законопроєкту і там сподіваються, що вони будуть взяті до уваги законотворцями.
В ЄБА нагадали, що за даними Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, тільки за листопад і тільки великий бізнес сплатив майже 27 млрд грн до держбюджету, що демонструє важливість бізнесу для військового фронту, завдяки сплаченим податкам якого ЗСУ забезпечуються ресурсами.
У цьому контексті висловив свою позицію і Президент України Володимир Зеленський.
Так, в межах робочої поїздки до Черкаської області Глава Держави узяв участь в обласному засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України де відзначив, зокрема, важливість обговорення проблем бізнесу.
«Для нас важливі всі бізнеси: кожен фермер, кожна людина, навіть та, що дає 10, 20, 30 робочих місць. Кожна компанія, юридична особа, фізична особа сьогодні дуже важливі», – зазначив Зеленський.
Глава держави також додав, що незабаром планують розробити новий справедливий механізм бронювання працівників підприємств, які підлягають військовому призову. Президент наголосив на необхідності проведення відкритого діалогу між державою та підприємцями щодо цього питання.
«Ми всі підтримуємо наших воїнів, але без людей, які працюють, не буде заробітних плат. Зберігати економіку дуже потрібно. Але при цьому ми повинні не забувати: ми не можемо залишити хлопців на передовій без ротації. Це також дуже важливо. Сьогодні це пріоритет. Тому ми дотримуємося цієї формули: ти воюєш або працюєш на державу», – сказав Володимир Зеленський.
Також, за його словами, важливо знайти формат підтримки бізнесу, який працює відкрито та сплачує податки.
«Я попросив наших економістів і правоохоронців розробити особливий підхід до бізнесу, який повністю працює «в білу». Чесного українського бізнесу, щоб до таких людей на час війни не було питань від податківців і правоохоронців», – зазначив Глава держави.
За словами Володимира Зеленського, такий захист від держави має стосуватися не лише керівників та власників компаній, а і їхніх працівників.
