Рішення ВС у справі № 2-6099/11 від 08.04.2023 https://cutt.ly/8wqle3cQ
Приватний виконавець оскаржив у касаційному порядку ухвалу суду про часткове скасування заходів забезпечення позову в частині тимчасового обмеження відповідачів у праві виїзду за межі України. На його переконання, постановленням цієї ухвали суд вирішив питання про права, інтереси та обов'язки приватного виконавця, оскільки у зв'язку з ухиленням боржників від обов'язку виконання рішення суду виникла потреба у повторному вирішенні питання про встановлення відповідного тимчасового обмеження.
КЦС ВС спростував ці доводи касанта.
ВС зазначив, що приватний виконавець своїм правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржників у праві виїзду за межі України на момент постановлення оскаржуваної ухвали не скористався. При цьому цією ухвалою суду не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки приватного виконавця.
Отже, приватний виконавець, незалежно від вирішення судом питання про скасування заходу забезпечення позову у виді тимчасового обмеження у праві виїзду відповідачів за кордон, на підставі ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Зокрема, виконавець має право звернутися до суду з поданням про тимчасове обмеження боржників у праві виїзду за межі України, що передбачено п.19 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.441 ЦПК України.