Чоловік, маючи право на відстрочку відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку із постійним доглядом за своєю матір`ю, 29 січня 2025 року звернувся засобами поштового зв`язку до ТЦК із заявою та необхідними документами, які підтверджують право на відстрочку, щодо оформлення йому довідки про відстрочку у порядку, визначеному постановою Кабміну №560.
Крім того, 29 січня 2025 року позивач особисто з`явився за повісткою до ТЦК та, маючи при собі ще один примірник заяви щодо надання відстрочки, надав його представнику ТЦК.
Проте, такий примірник заяви було повернуто позивачу без прийняття до розгляду, а позивача направлено для проходження ВЛК, за наслідками якої 30 січня його відправлено для проходження військової служби.
Що вирішив суд?
Рішення по цій справі №460/2591/25 14 квітня 2025 року виніс Рівненський окружний адміністративний суд.
Як встановлено судом, чоловік перебував на військовому обліку в ТЦК як не придатний до військової служби в мирний час та обмежено придатний у військовий час.
У січні 2025 року позивач засобами поштового зв`язку надіслав до ТЦК заяву на ім`я голови комісії, начальнику ТЦК, про надання відстрочки від призову відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-ХІІ, яка відповідає заяві, затвердженій додатком 4 до Порядку №560.
Отже, в день прийняття спірного наказу начальника ТЦК у розпорядженні ТЦК була наявна заява позивача про надання йому відстрочки, яка підлягала розгляду комісією, а позивач – не підлягав призову.
Крім того, примірник заяви з додатками позивач пред`явив працівнику ТЦК 29.01.2025, прибувши за повісткою, однак заяву для реєстрації не прийняли, а повернули позивачу.
Суд бере до уваги, що ТЦК вказані обставини не заперечив та жодним чином не спростував, що свідчить на користь висновку про згоду ТЦК з викладом обставин позовної заяви.
Оскільки позивач особисто прибув до ТЦК за повісткою, то у суду відсутні підстави ставити під сумнів доводи позивача щодо пред`явлення працівнику ТЦК примірника заяви.
Таким чином, здійснюючи 30.01.2025 мобілізаційні дії відносно позивача та включаючи його до наказу від 30.01.2025 про призов, ТЦК діяв не в межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, протиправно.
Як встановлено судом, в межах спірних правовідносин порушене право позивача на належну процедуру призову, до вирішення поданої ним заяви про відстрочку. Водночас наявність чи відсутність підстав для надання відстрочки виходить за межі судового спору.
У зв`язку з цим суд зазначає, що на момент призову наказом начальника ТЦК на військову службу позивач був в статусі військовозобов`язаного, а після прийняття командиром військової частини наказу позивач набув статусу військовослужбовця.
Суд вважає, що вимоги про скасування наказу та зобов`язання звільнити позивача з військової служби виходять за межі правовідносин між ТЦК та позивачем щодо порядку його призову.
Результат: суд визнав протиправним та скасував наказ начальника ТЦК, але у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
