Чому неможливо отримати інформацію від митників про ввезення "айфонів" в Україну та як правильно ввозити нові смартфони.
Про це розповів керуючий партнер АО "ДЕГА ПАРТНЕРЗ", адвокат Костянтин Гамкрелідзе сайту "Інформатор".
Чому митниця “не знає” кількість саме смартфонів iPhone?
Питання сформульоване як “скільки ввезено айфонів”, але митна аналітика за замовчуванням працює інакше: ядро обліку – товарна номенклатура (УКТ ЗЕД), а не комерційні назви чи торговельні марки. Тобто в реєстрах митного оформлення ключовим є код товару (для смартфонів – 8517 13 00 00), країна походження, митна вартість, режим тощо. “iPhone” як бренд може бути в описі товару в документах, але це не є стандартизованим статистичним реквізитом, який автоматично дає змогу “натиснути кнопку” і отримати офіційний підрахунок по бренду.
Друга причина – режим доступу до митної інформації. Дані про конкретні поставки, декларантів і характеристики операцій часто підпадають під обмеження розкриття, і навіть за наявності інформації в масиві митниця не завжди має правові підстави видавати її журналісту в деталізації, яка дозволяє ідентифікувати бізнес-ланцюги. Як наслідок, у публічній площині митниця зазвичай може говорити про агреговані показники по коду товару, а не про “айфони” як бренд.
"Тобто, Митниця не те що не знає, а не має юридичного мандату розкривати в публічному порядку дані по конкретних суб’єктах ЗЕД і деталях декларацій (у відповіді є посилання на обмеження доступу до даних декларацій і спецпорядок надання такої інформації). Митниця оперує кодами УКТ ЗЕД і бачить загальний імпорт смартфонів. А от деталізація «скільки саме iPhone» і «хто завіз» - це дані декларацій, які законом обмежені для розголошення. Додатково значна частина телефонів потрапляє на ринок через схеми, які взагалі не відображаються як комерційний імпорт", - пояснив Костянтин Гамкрелідзе.
Як законно ввозити телефони
Є два принципово різні контури ввезення смартфонів. Це для особистого користування та для комерційного обігу.
Особисте користування / “зелений коридор”. Стаття 370 Митного кодексу України прямо відносить до особистих речей мобільні телефони – не більше двох штук. Обрання “зеленого коридору” – це фактично декларація поведінки: особа підтверджує, що переміщує те, що не потребує письмового декларування та не підпадає під обмеження. При цьому на митниці норми переміщення “зеленим коридором” діють один раз на 24 години.
Комерційний обіг / імпорт для продажу. Якщо телефони ввозяться як товар, потрібні стандартні процедури: митна декларація, документи щодо походження/вартості, оплата митних платежів (ПДВ – за загальним правилом імпорту; ставка ввізного мита для смартфонів за кодом 8517 13 00 00 зазвичай 0%).
"Тобто, для особистого користування закон дозволяє провезти телефони як особисті речі (до двох) через «зелений коридор». Для партій – тільки повноцінне митне оформлення як комерційного імпорту", - констатує адвокат.
Чому у 2025 році зберігається системна проблема “сірого” ввезення смартфонів
Костянтин Гамкрелідзе зазначає, що причина не в тому, що митниця “нічого не робить”, а в тому, що операційна модель контролю має природні межі пропускної спроможності. Смартфони – компактні, маржинальні, швидко обертаються, тому для них ідеально працюють схеми дрібного розпорошення партій.
Саме тут “зелений коридор” і правило “2 телефони” створюють стимул до схем “піджаки”: мешканці прикордонних районів або залучені особи системно переносять/перевозять товар під виглядом особистих речей, і в сумі це дає потік, який важко перекрити суцільним оглядом. Формально кожен окремий перетин може виглядати “чисто”, але вся схема працює як конвеєр – із серійністю та масштабуванням.
"Звідси ключовий висновок: проблема у 2025 році – це не “відсутність правил”, а дефіцит контролю виконання правил плюс економічна мотивація тіньового каналу (ціна/податки/швидкість)", - підсумовує Костянтин Гамкрелідзе.
