Повідомлення про грошову допомогу від ООН та інших міжнародних організацій можуть використовуватися шахраями для викрадення персональних даних і коштів. Зловмисники створюють підроблені сайти, копіюють символіку відомих установ і пропонують заповнити заявку на отримання виплат.
Як працює шахрайська схема
Людина отримує повідомлення про нібито доступну фінансову допомогу. Для її оформлення пропонують перейти за посиланням, заповнити анкету та ввести персональні або банківські дані.
Як повідомляє Департамент кіберполіції, шахраї можуть створювати фейкові сторінки міжнародних фондів і використовувати підроблені форми авторизації, зокрема під виглядом банківських сервісів. Отримані дані можуть дати зловмисникам змогу отримати доступ до онлайн-банкінгу та викрасти гроші.
Однією з небезпечних ознак є вимога повідомити CVV-код, PIN-код, пароль від банкінгу або одноразовий код підтвердження. Також варто насторожитися, якщо повідомлення обіцяє виплату кожному без винятку та закликає терміново перейти за посиланням.
Коментар майора поліції Ігоря Чепура
Керівник 9-го відділу УПК у місті Києві майор поліції Ігор Чепур наголошує на важливості уважного ставлення до повідомлень про фінансову допомогу.
«Шахраї використовують теми, які викликають у людей довіру або надію на фінансову підтримку. Під виглядом виплат вони спонукають громадян переходити за підозрілими посиланнями та самостійно передавати конфіденційні дані. Навіть логотип відомої організації не гарантує, що сайт справжній.
Закликаємо громадян перевіряти інформацію про допомогу лише через офіційні ресурси, не розголошувати банківські паролі та коди підтвердження. Якщо ви стали жертвою шахрайства, необхідно якнайшвидше звернутися до банку та повідомити про подію правоохоронні органи».
Як захиститися від шахрайства
- Перевіряйте інформацію про виплати на офіційних сайтах відповідних організацій.
- Не переходьте за посиланнями з підозрілих повідомлень у месенджерах і соціальних мережах.
- Не вводьте банківські дані на невідомих сайтах.
- Нікому не повідомляйте PIN-код, CVV-код, пароль від банкінгу та одноразові коди підтвердження.
- Не сплачуйте «комісію» за оформлення допомоги через невідомих посередників.
Що робити, якщо ви вже надали свої дані
Негайно зверніться до банку за офіційним номером, повідомте про можливе шахрайство та заблокуйте картку, якщо це необхідно. Перевірте останні транзакції, а якщо використовували пароль на підозрілому сайті — змініть його. Якщо кошти вже списали, повідомте банк і зверніться до правоохоронних органів.
Інформацію про можливі кіберзлочини можна передати через офіційний портал Кіберполіції України.
Пам’ятайте: перш ніж подавати заявку на фінансову допомогу, переконайтеся, що програма справді існує, а сайт належить відповідній організації. Обережність і перевірка джерел допоможуть уберегти персональні дані та власні заощадження.
БРАМА — від мрій до дій: кожен може долучитися до захисту інформаційного простору України
Ворог атакує не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі. Фейки, пропаганда, шахрайство та маніпуляції щодня намагаються впливати на думки й рішення українців. Протидіяти цим загрозам допомагає БРАМА — ініціатива, що об’єднує громадян заради безпечнішого цифрового середовища.
Сьогодні смартфон — це не лише засіб спілкування, а й простір, у якому поширюються небезпечний контент, дезінформація та шахрайські схеми.
Часто достатньо одного необережного кліку або поширення неперевіреного повідомлення, щоб допомогти зловмисникам досягти своєї мети.
БРАМА пропонує перетворити звичайних користувачів Інтернету на свідомих учасників цифрової безпеки.
Як це працює? Помітили підозрілий ресурс — повідомте про нього через доступні канали проєкту. Виявили фейк — не поширюйте його без перевірки. Дізналися про нову шахрайську схему — попередьте близьких.
Саме з таких простих дій формується спільний захист інформаційного простору України.
Чому це важливо?
БРАМА спрямована на протидію російській пропаганді, дезінформації, шахрайству та незаконному контенту, а також на розвиток медіаграмотності й навичок кібергігієни.
Участь не потребує спеціальних знань чи обладнання — достатньо смартфона, уважності та кількох хвилин вільного часу.
За наведеними показниками проєкту, його спільнота вже надіслала понад 140 тисяч повідомлень про потенційно небезпечні ресурси, а понад 26 тисяч джерел неприйнятного контенту було заблоковано за її участю. Ці цифри свідчать про потенціал об’єднаних зусиль, водночас блокування конкретних ресурсів залежить від відповідних платформ та уповноважених органів.
Коментар поліції
Оперуповноважена 9-го відділу управління протидії кіберзлочинам у місті Києві старший лейтенант поліції Лілія Шихалєєва наголошує на важливості відповідальної поведінки громадян у цифровому просторі.
«Інформаційна безпека сьогодні стосується кожного. Ворог використовує соціальні мережі та інші цифрові платформи для поширення дезінформації, маніпуляцій і контенту, спрямованого на дестабілізацію суспільства. Тому важливо вміти перевіряти інформацію, не поширювати сумнівні повідомлення та повідомляти про виявлені загрози через належні канали.
Навіть невелика дія має значення. Критичне мислення, цифрова грамотність і небайдужість громадян допомагають формувати стійке інформаційне середовище та протидіяти спробам ворога впливати на українців».
БРАМА — це більше, ніж блокування
Мета проєкту — не лише реагувати на небезпечний контент, а й навчити людей самостійно розпізнавати загрози, захищати свої акаунти, критично оцінювати інформацію та безпечно користуватися цифровими сервісами.
Перевіряй. Не поширюй фейки. Повідомляй про загрози. Навчай інших.
Інформаційна стійкість України починається з відповідальності кожного з нас.
БРАМА — від мрій до дій. Разом захищаємо інформаційний простір України
