кібербезпека

Тим, хто шукає підробіток варто бути обережними, щоб не натрапити на вакансії від аферистів!

В Кіберполіції навели приклад поширених «крінжових вакансій» від шахраїв: назви вакансій умовні, але суть одна — пастка!

«Скріншотер» – обіцяють гроші за збереження скрінів.

«Лайкер» – пропонують ставити лайки за гроші, спочатку навіть платять невеликі кошти, а потім переконують заплатити більше.

«Перекладач без досвіду» – обіцяють гарну оплату за роботу через онлайн-перекладач.

Я отримав повідомлення в телеграм від свого знайомого, який просить позичити кошти на зазначений номер картки в повідомленні, я без вагань здійснив переказ коштів, після зателефонував цьому знайомому – виявилось, що шахраї зламали його телеграм.

Купив собі новий телефон, попередній виставив на продаж на одній із дошок оголошень. Мені телефонує покупець, просить реквізити для оплати та каже що зробить повну оплату наперед що б уникнути комісії накладеного платежу при доставці Новою поштою. Одразу ж мені телефонує невідомий номер, представляється працівником банку і намагається вивідати у мене платіжну інформацію по моїй картці під приводом зарахування мені коштів від юридичної особи. Після чого з моєї картки списалися всі кошти.

Перебуваючи в транспорті отримала дзвінок від працівника банку, який повідомив що з мого рахунку намагаються зняти кошти та перевести на сумнівну картку, терміново необхідно назвати номер своєї картки, термін дії та код для ідентифікації та зупинки транзакції.

Телефонують з банку під виглядом працівників і виманюють реквізити карти, код (або від імені державних установ чи операторів мобільного зв’язку)

В Україні знову активізувалася шахрайська схема, пов’язана з підміною QR-кодів у загальнодоступних місцях. Зловмисники використовують фішингові сайти, щоб отримати дані банківських карт громадян.

Популярність маркетплейсів серед українців зростає, що створює поле діяльності для шахраїв. Одна з найпоширеніших схем аферистів – фішингові посилання, які імітують вигляд маркетплейсів та мають на меті виманити дані банківських карток.

Як захистити себе від фішинг-афери на маркетплейсах: поради для українців

Захист персональних і службових даних критично важливий, особливо для військовослужбовців. Ворожа розвідка постійно шукає шляхи отримання цінної інформації, яка може розкрити плани, розташування чи персональні дані про особовий склад.

Розуміння методів, які використовує противник для збору інформації, та знання основних правил цифрової безпеки дозволить ефективно захиститися від витоку даних.

У Міноборони розповіли про основні загрози та надали практичні поради щодо захисту персональної та службової інформації.

Російські спецслужби активно використовують соціальні мережі й месенджери, щоб маніпулювати підлітками, пропонуючи їм «легкий заробіток». Завдання можуть починатися начебто з невинних — наприклад, розклеювання листівок, — але згодом переростати в серйозні злочини.

У Міністерстві внутрішніх справ України разом із Міносвіти розробили рекомендації — як батькам і освітянам розпізнати вербування дитини й запобігти порушенню закону? 

На що звернути увагу:

Сьогодні хочемо поговорити про те, як важливо вміти не тільки створювати надійні паролі, але й знати, як їх зберігати.

Друзі, ми впевнені що, багато хто з вас, використовує браузер для збереження паролів. Але ви маєте розуміти, що зберігати паролі в браузері – як залишати ключі під килимком перед дверима. Начебто зручно, але чи дійсно безпечно? Давайте разом розберемося, чому краще позбутися цієї звички і знайти більш надійні способи захистити свої дані.

Верховна Рада України ухвалила закон щодо посилення захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

Про це повідомив член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко у Теlegram.