Сьогодні війна відбувається не лише на полі бою. Вона триває і в цифровому просторі — там, де інформація за лічені секунди може потрапити до мільйонів людей.
Дезінформація, пропаганда, шахрайство, фейкові ресурси, маніпуляції та незаконний контент стали частиною щоденного цифрового середовища. Їхня мета — впливати на рішення людей, сіяти паніку, підривати довіру та використовувати необізнаність громадян.
Росія шукає способи дістатися до українських дітей не лише на тимчасово окупованих територіях і один із таких інструментів — вербування через інтернет.
Про це нагадує Омбудсман Дмитро Лубінець.
Онлайн-шопінг давно став частиною нашого життя. Одяг, техніка, дитячі товари, косметика, квитки чи навіть продукти — кілька кліків, і замовлення вже оформлене.
Але разом із зручністю зростають і ризики. Приваблива ціна, термінове повідомлення від «продавця», прохання внести невелику передоплату — і замість очікуваної покупки людина може залишитися без товару та без грошей.
Головне правило онлайн-шопінгу просте: поспіх — найкращий союзник шахрая.
«Товар дешевий, продавець нормальний» — а потім зникає.
Правоохоронці припинили діяльність низки скам-спільнот, заблокували тисячі фішингових ресурсів та вилучили техніку, яка могла використовуватися для заволодіння коштами громадян України та країн ЄС.
"Ми допоможемо вам заробити на інвестиціях." Саме так часто починається телефонна розмова з шахраями.
Зловмисники під маскою інвестицій можуть виманювати гроші у громадян, обіцяючи вигідний заробіток або пасивний дохід. Один із поширених способів - телефонні дзвінки від нібито "фінансових консультантів" або "менеджерів" інвестиційних платформ.
Під час телефонної розмови зловмисники можуть:
За словами оперуповноважених УПК у місті Києві, старших лейтенантів поліції Пронтенко Лілії та Осадчої Наталії, громадянам варто бути особливо обережними з повідомленнями про нібито фінансову допомогу від ООН, державних органів чи інших міжнародних установ.
Вам може надійти повідомлення в месенджері або соціальних мережах про нібито фінансову допомогу, яку може отримати кожен громадянин України.
У повідомленні зазвичай пропонують перейти за посиланням, заповнити анкету та вказати банківські реквізити. Насправді це може бути фішингова схема.
QR-коди давно стали звичною частиною нашого життя. Ми скануємо їх, щоб оплатити паркування, проїзд, придбати квиток, відкрити меню чи зробити благодійний внесок. Це швидко і зручно. Але саме цією звичкою користуються шахраї.
Кіберполіція попереджає про випадки підміни QR-кодів у громадських місцях. Зловмисники можуть наклеїти власний код поверх справжнього або розмістити фальшивий QR-код там, де люди звикли здійснювати швидкі платежі.
Легкі гроші онлайн можуть обернутись тюрмою. Хто такі дропи і як не потрапити в пастку?
Уявіть, вам пише незнайомець у соцмережі або надходить лист на пошту. Пропонують просту віддалену роботу: потрібно лише приймати кошти на свою банківську картку та пересилати їх далі. Обіцяють від 5 000 до 10 000 гривень на місяць, працювати — кілька хвилин на день, досвід не потрібен. Звучить заманливо?
Війна давно вийшла за межі фізичного поля бою. Сьогодні ворог щодня намагається пробити нашу оборону в інтернеті — через фейки, дезінформацію, маніпуляції та підрив довіри всередині суспільства. Беззбройне проникнення в наш інформаційний простір — це така ж зброя, спрямована на свідомість людей.
Саме тому Департамент кіберполіції спільно з волонтерською спільнотою об’єднали зусилля й створили проєкт «BRAMA» — унікальну систему протидії злочинності в мережі та комплексний щит проти російської пропаганди.
Коли я перебувала в транспорті, мені зателефонував нібито працівник банку. Він повідомив, що з мого рахунку намагаються зняти кошти та переказати їх на сумнівну картку. Для «зупинки транзакції» він наполегливо вимагав надати номер картки, термін її дії та CVV-код.
Важливо: пам'ятайте, що шахраї часто телефонують під виглядом працівників банків, державних установ чи операторів мобільного зв’язку, щоб виманити ваші конфіденційні дані.
