Механізми грошової компенсації за зруйноване житло внаслідок збройної агресії Російської Федерації
Варіант № 1 «Портал «Дія»»:
Пошкоджене (зруйноване) майно - майно, яке внаслідок обставин, пов'язаних із збройною агресією, частково втратило свої споживчі властивості та економічну цінність, що обмежує його використання за призначенням (при цьому таке майно може бути відновлене і знову набути повністю або частково втрачених корисних якостей для використання його за призначенням) (Законопроект № 5177 «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії»).
Прийняття рішення про надання грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації:
|
Ідентифікатор послуги: 01746 |
Інформація про послугу: Постраждалі, які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, мають право на отримання грошової компенсації після проведення обстеження житла. Для того, щоб отримати компенсацію потрібно звернутись до органу місцевого самоврядування/військово-цивільної адміністрації за місцем розташування зруйнованого житла. |
| Строк:
до 30 днів |
|
|
Вартість: Безкоштовно
|
Як замовити послугу: Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).
Де отримати: військово-цивільна адміністрація; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад
Документи, що необхідно надати для отримання послуги:
- Заява про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації;
- Копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
- Копія одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України) (крім іноземців та осіб без громадянства);
- Нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності у постраждалого на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла.
Примітка:
Протягом 5 календарних днів з моменту надходження заяви заявник отримує повідомлення про рішення та дату проведення обстеження житла (яке здійснюється у строк не більше 30 календарних днів з моменту прийняття такого рішення).
Протягом 3 робочих днів з моменту проведення обстеження безоплатно заявник отримує від органу місцевого самоврядування/військово-цивільної адміністрації:
- акт обстеження житла;
- довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.
Наступник кроком необхідно зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення права власності на зруйноване житло.
Для цього слід звернутися до державного реєстратора та подати:
- акт обстеження житла;
- документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна.
Після отримання довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації постраждалі, їх законні представники або представники, які діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності, додатково подають другий пакет документів органам місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів:
1) заяву у довільній формі про виплату грошової компенсації. У заяві зазначаються реквізити банківської картки (карткового рахунка у банку), на яку (який) перераховується компенсація, та зазначається, що заявник не звертався за виплатою до інших органів місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - військово-цивільних адміністрацій населених пунктів;
2) копію довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;
3) копію акта обстеження житла;
4) інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням, яка видається в установленому порядку на підставі акта обстеження житла.
Протягом 3 робочих днів з дати прийняття постраждалому надсилається рішення щодо надання (із зазначенням розміру) або відмови в наданні грошової компенсації.
Результат та способи отримання результату:
- Рішення про надання грошової компенсації
- Рішення про відмову у наданні грошової компенсації.
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).
Рішення приймається протягом десяти робочих днів з моменту отримання списку постраждалих (з продовженням строку до 30 днів).
Органи, до яких оскаржується: Окружний адміністративний суд
Нормативні документи:
- Постанова КМУ від 02.09.2020 №767 "Питання виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації".
Варіант № 2: Звернення до суду України, Європейського суду з прав людини, Міжнародного кримінального суду
Реституція - відновлення права власності чи іншого речового права, порушеного внаслідок збройної агресії, в обсягах, що відповідають змісту такого права до його порушення (Законопроект № 5177 «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії»).
З метою фіксації факту руйнування майна, для подальшого отримання компенсації (в тому числі і при зверненні до Європейського суду з прав людини, Міжнародного кримінального суду) необхідно мати наступні документи:
- правовстановлюючі документи на майно, технічний паспорт;
- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за можливості);
- в разі пожежі, аварійного стану – Акт Державної служби з надзвичайних ситуацій;
- в разі функціонування місцевої (військово – цивільної) адміністрації – Акт обстеження житла;
- фото та відео фіксацію руйнувань з прив’язкою до місцевості та з наявністю «крупних та детальних планів»;
- письмові пояснення свідків руйнування (або ініціали та контакти свідка для зв’язку);
- статті, фото та відео ЗМІ щодо факту обстрілу, руйнування, пошкодження (в разі наявності).
- Акт оцінки майна або висновок судової будівельно-технічної експертизи щодо розміру завданої шкоди;
- зареєстрована заява до правоохоронних органів (з нижчепереліченими копіями) за статтею 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт) та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Примітка:
Розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна (ч. 10 ст. 86 Кодексу Цивільного Захисту України), але… не більш як 300 тис. гривень за один об'єкт зруйнованого житла (п. 32 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 р. N 947 «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації»).
Заява про стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті проведення антитерористичної операції, до суду подається за правилами позовного провадження з урахуванням статті 1166 Цивільний кодекс України, статті 19 Закон України "Про боротьбу з тероризмом", пункту 6 частини першої статті 21 та частини десятої статті 86 Кодексу цивільного захисту України за місцем заподіяння шкоди майну або за місцем проживання чи перебування позивача.
Відповідачами у даній позовній заяві зазначається Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України (не виключно, що судова практика буде змінюватися й відповідачем буде держава агресор, адже до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об’єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди Російською Федерацією.
За для визначення розміру шкоди завданої майну або вартості його відновлення, в судовому процесі залучається експерт і проводиться судова будівельно-технічна експертиза.
Позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільнені від сплати судового збору.
На вимоги про захист права власності чи іншого речового права, порушення, оспорювання чи невизнання яких є наслідком збройної агресії, позовна давність не поширюється.
Після вичерпання національних засобів захисту слідує звернення до Європейського суду з прав людини (протягом чотирьох місяців з дати винесення остаточного рішення). Підставами для звернення до зазначеного суду є порушення статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (захист власності) та статей 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Судова практика:
- Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц (ЄДРСРУ № 86310215);
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2020 року у справі № 757/43306/16-ц;
- Рішення Європейського суду з прав людини від 19 жовтня 2012 року у справі "Катан та інші проти Молдови та Росії";
- Рішення Європейського суду з прав людини від 28 липня 2015 року у справі "Антон Васильович Лісний та два інших заявника проти України та Росії";
- Рішення Європейського суду з прав людини від 16 червня 2015 року у справі "Саргсян проти Азербайджану".
