адвокат Морозов

08 квітня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 274/5542/24, провадження № 61-15551св25 (ЄДРСРУ № 135515634) досліджував питання щодо загальних положень про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження, визначений главами 1 і 6 розділу ІV ЦПК України.

13 серпня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 914/2625/23 (ЄДРСРУ № 129576763) нагадав позицію стосовно відступу від типового договору.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема,  типового договору,  затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади,  коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

11 березня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 904/4027/22 (ЄДРСРУ № 125768903) досліджував питання щодо особливостей зупинення судом провадження у справі до припинення перебування фізичної особи або ФОПа у складі Збройних Сил України.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами процесуального законодавства, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

14 березня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 160/9754/22, адміністративне провадження № К/990/11120/23  (ЄДРСРУ № 125855207) досліджував питання наявності або відсутності у прокуратури права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі ГУ ДСНС та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету  міської ради.

20 лютого 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №  903/62/23 (ЄДРСРУ № 125291900) досліджував питання щодо можливості Приватного виконавця здійснювати виконання рішень щодо боржника, корпоративні права якого перебувають в управлінні Національного агентства.

16 січня 2019 року Велика Палата Верховного Суду  в рамках справи №  439/397/17, провадження №13-66кс18 (ЄДРСРУ № 79298600) досліджував питання щодо поняття «відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди» у контексті положень ст.46 КК України

У ст.46 КК України передбачено такі обов`язкові умови (передумови) та підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим:

20 грудня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/7100/24 (ЄДРСРУ № 123928470) досліджував питання щодо дій позивача/заявника/скаржника у разі  неправильності розрахунку судом першої/апеляційної/касаційної інстанції суми судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, висловленої в постанові від 27.05.2019 (справа № 461/1434/18), за змістом ст. 376 КПК України дата оголошення судового рішення, у тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати й саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.

11 вересня 2024 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 500/5194/16, провадження № 14-81цс24 (ЄДРСРУ № 122118320) досліджувала питання щодо валюти зобов`язання та валюти платежу та відносно стягнення судом заборгованості у гривні на момент виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.