Чи отримували за період воєнного стану ви повідомлення на кшталт «Тебе звільнено! Можеш більше не приходити більше в офіс/магазин/склад/цех/завод»?
Якщо так, то найчастіше звільнений працівник відчує, крім образи на роботодавця, прагнення відновити справедливість (або ж помститись) та отримати компенсацію, або ж навіть поновитись на роботі.
Яким має бути алгоритм дій, та що робити у таких випадках?
Для поновлення на роботі та отримання компенсації (варіант для тих, кому саме це місце роботи є важливим).
У місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення звернутися з позовною заявою про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу до місцевого загального суду за місцезнаходженням роботодавця, або за вашим зареєстрованим місцем проживання/перебування (ч. 2 ст. 233 КЗпП)
Для отримання компенсації (варіант для тих, хто більше навіть асоціювати себе не хочете з роботодавцем).
Протягом 3 місяців з дня одержання письмового повідомлення про суми, які мали б бути нараховані та виплачені при звільненні, звернутись до місцевого загального суду за місцезнаходженням роботодавця, або за вашим зареєстрованим місце проживання/перебування з позовною заявою про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (ч. 2 ст. 233 та ст. 116 КЗпП)
Для відновлення справедливості:
- звернутись зі скаргою (повідомленням про незаконне звільнення) до Державної служби України з питань праці – перевірки Держпраці не любить ніхто;
- якщо частину (або ж навіть всю) заробітну плату платили у «конверті», то Державна податкова служба України однозначно зацікавиться вашим «екс» роботодавцем;
- залишити коментар про «порядність» та «внутрішню кухню» роботодавця за допомогою сервісу «Google відгуки», потенційні працівники, конкуренти або ж клієнти роботодавця будуть вам вдячні за це;
- поновитись через суд на роботі і звільнитись наступного дня.
