Уявіть, що ваш будинок – це великий гаманець, з якого постійно кудись зникають гроші. З опаленням приблизно так само: тепло ніби є, але рахунки чомусь величезні. Де ж ця "чорна діра"? Саме її шукають фахівці з обстеження інженерних систем! Це не просто перевірка "на око", а справжня спецоперація з виявлення неефективності та прихованих втрат.
Продовжуємо розбирати наказ 11.07.2018 № 173 «Про затвердження Методики обстеження інженерних систем будівлі», сьогодні наша увага на обстеженні системи опалення будинку.
Обстеження системи опалення будівлі.
Коли спеціалісти приходять перевіряти систему опалення, вони збирають дуже багато даних, які можна поділити на кілька блоків:
1. Загальна інформація про опалення:
- Тип обігріву: Звідки береться тепло (наприклад, централізоване опалення, власна котельня, електрика).
- Вік системи: Коли внутрішню систему опалення в будинку ввели в експлуатацію.
- Розміри: Яка загальна площа, що опалюється, та опалюваний об’єм будівлі.
- Потреба в теплі: Скільки тепла потрібно системі опалення для нормальної роботи.
- Температурний режим: Середня температура води, що циркулює в системі, та середня температура повітря всередині опалювальних і неопалюваних приміщень.
- Тривалість роботи: Скільки годин на місяць система працювала протягом останніх трьох років.
- Витрати енергії: Скільки енергії було спожито на опалення (ці дані беруться з лічильників).
- Індивідуальний тепловий пункт (ІТП): Чи є в будинку власний тепловий пункт, і які його характеристики.
- Лічильники: Які прилади обліку енергоресурсів встановлені.
2. Інформація про "батареї" (прилади, що віддають тепло):
- Вид системи тепловіддачі: Як тепло передається в приміщення (наприклад, через радіатори з водою, електричні конвектори, або повітряне опалення).
- Тип і кількість: Які саме опалювальні прилади використовуються (наприклад, чавунні радіатори, сталеві панелі) та скільки їх.
- Регулятори температури: Чи є автоматичні пристрої для регулювання температури в кімнатах на самих батареях (наприклад, терморегулятори).
- Балансувальна арматура: Чи є спеціальні крани на вертикальних трубах (стояках), що дозволяють рівномірно розподіляти тепло.
- Температурний напір: Різниця температур, яка забезпечує рух тепла.
- Розташування: Де знаходяться прилади.
- Загальна потужність: Скільки тепла можуть віддати всі опалювальні прилади разом.
- Стан: В якому стані знаходяться ці прилади (наприклад, чи немає протікань, іржі).
3. Інформація про труби (системи розподілу тепла):
- Розміри труб: Довжина та діаметр трубопроводів.
- Матеріал: З чого зроблені труби (наприклад, сталь, поліпропілен).
- Ізоляція: Чи є теплоізоляція на трубах, і з якого матеріалу вона зроблена (це важливо, щоб тепло не втрачалося по дорозі).
- Балансувальні крани та термостати: Наявність спеціальних кранів для регулювання потоку та термостатів.
- Тип системи (для водяних): Чи це однотрубна система (вода проходить послідовно через всі батареї), двотрубна (вода підходить до кожної батареї окремо), чи інший тип.
- Розведення труб: Як прокладені труби – горизонтально (по підлозі) чи вертикально (по стояках).
- Розташування циркуляційного трубопроводу: Де знаходиться труба, по якій теплоносій повертається назад.
- Для вертикальних систем: Додатково визначається, як тепло розподіляється по будівлі – зверху вниз (верхнє розведення), знизу вгору (нижнє розведення) або змішаний тип.
4. Інформація про джерело тепла (якщо воно виробляється на місці):
- Звідки тепло: Де саме виробляється тепло (наприклад, власна котельня, тепловий насос).
- Вид палива/послуги: Чим працює джерело тепла (газ, електрика, дрова).
- Рік виробництва: Коли було виготовлене обладнання.
- Ефективність (ККД): Наскільки ефективно працює обладнання (його коефіцієнт корисної дії).
- Автоматичне регулювання: Чи є автоматика для управління роботою обладнання (її стан, назва, тип).
Обстеження власної котельні будівлі
Якщо в будинку є своя котельня, то її перевіряють особливо ретельно:
- Документація: Перевіряють усі документи, креслення та інструкції на котел.
- Візуальний огляд та оцінка стану котла:
- Шукають протікання палива або теплоносія.
- Оглядають зовнішній вигляд котла: стан теплової ізоляції, корпусу, чи немає витоків з труби, що відводить відпрацьовані гази.
- Перевіряють, чи не забруднені камера згоряння, пальники та поверхні, що передають тепло.
- Оцінюють роботу клапанів та інших частин, які потребують регулярного обслуговування.
- Перевіряють якість води, що циркулює в системі котла.
- Дивляться на стан лічильників та інших вимірювальних приладів.
- Оцінюють, наскільки система управління котлом відповідає інструкції виробника та проекту опалення.
- Результати обслуговування: Аналізують записи про попереднє технічне обслуговування котла.
- Перевірка роботи котла: Проводять тести, щоб переконатися, що котел виконує всі свої функції згідно з інструкціями. Це робиться, коли котел працює і є потреба в теплі. Для газових та рідкопаливних котлів перевіряють, чи досягається максимальна та мінімальна потужність, а також автоматична робота при звичайному навантаженні.
- Оцінка ККД котла: Визначають, наскільки ефективно котел перетворює паливо на тепло (його коефіцієнт корисної дії) і порівнюють це значення з тими, що прописані в нормах або проекті.
- Внутрішні системи: Перевіряють також внутрішні системи розподілу тепла та гарячої води, якщо котел відповідає і за їхню підготовку.
- Тепловий баланс: Складають спеціальний "тепловий баланс" котла, щоб зрозуміти, наскільки економічно він працює і наскільки повно відбувається згоряння палива.
Особливості оцінки ефективності (ККД) котлів:
Для котлів потужністю до 100 кВт:
1. Враховуються лише втрати з вихлопними газами. Інші втрати (наприклад, через неповне згоряння палива або випромінювання тепла в навколишнє середовище) не беруться до уваги. ККД розраховується як 100% мінус відсоток втрат з вихлопними газами.
2. Якщо котел може працювати на різному паливі, ККД оцінюється для кожного типу палива окремо за даними виробника.
3. Втрати тепла з вихлопними газами визначаються непрямим методом, вимірюючи:
- Вміст кисню, вуглекислого газу та чадного газу у вихлопних газах.
- Температуру вихлопних газів.
- Температуру повітря, що йде на згоряння.
- Параметри самого палива.
4. Вимірювання проводяться за певних умов:
- Котел має працювати стабільно, з постійною подачею палива та повітря.
- Якщо котел на твердому паливі або працює з перервами, вимірювання починаються після стабілізації роботи.
- Вимірювання кількості вихлопних газів проводяться безпосередньо після останньої поверхні теплообміну котла, щоб уникнути спотворення даних.
- Вимірювання повторюються тричі протягом 10 хвилин при номінальній потужності котла, і беруться середні значення.
5. Порівняння ККД: Отримане значення ККД порівнюється з даними, що зазначені в проекті або технічній документації. Якщо таких даних немає, беруться мінімальні нормативні значення ККД (з додатка 2 до Методики).
6. Рекомендації: Результати цього порівняння є основою для розробки рекомендацій у звіті про обстеження.
Для котлів потужністю від 100 кВт і більше:
1. Враховуються лише втрати з вихлопними газами. Принцип той самий, що і для менш потужних котлів.
2. ККД оцінюється для кожного типу палива окремо за даними виробника.
3. ККД оцінюється двома методами:
o Непрямий метод: Як описано вище (за втратами з вихлопними газами).
o Прямий метод: Вимірюється співвідношення між кількістю тепла, яке котел віддав у систему, та кількістю тепла, отриманого від спалювання палива, за один і той же період часу.
4. Якщо результати двох методів відрізняються більш ніж на ±3%, проводиться додатковий аналіз, щоб пояснити цю різницю.
5. Якщо немає даних для прямого методу, використовується лише непрямий метод..
6. Порівняння ККД: Отримані значення ККД порівнюються з нормативними значеннями (з додатка 2 до Методики).
7. Рекомендації: Результати цього порівняння також лягають в основу рекомендацій у звіті.
Складання теплового балансу котла
Тепловий баланс складається, щоб зрозуміти, наскільки економічно працює котел і наскільки повно згоряє паливо. Це, по суті, "бухгалтерія тепла":
- Прихідна частина: Визначається теплотою, яка виділяється під час спалювання палива. Грубо кажучи, скільки енергії заходить у котел.
- Баланс тепла: Розраховується для 1 кг твердого/рідкого палива або 1 куб.м газоподібного палива. Враховуються: корисна теплота (яка пішла на обігрів), втрати тепла з відхідними газами, втрати через неповне хімічне згоряння, втрати через механічне неповне згоряння (наприклад, залишки золи), втрати тепла в навколишнє середовище, втрати зі шлаком та золою.
- Ефективність (ККД брутто): Розраховується за кількістю води, що пройшла через котел, зміною її температури, витратою палива та його теплотою згоряння. Це показує загальну ефективність котла.
- Перевитрати палива: Визначається, скільки зайвого палива було витрачено через зниження ККД котла порівняно з нормою.
- Вимірювання газів: Для визначення складу відхідних газів (кисень, чадний газ, оксиди азоту), їх температури та температури зовнішнього повітря використовують спеціальний газоаналізатор.
- Втрати від неповного згоряння: Розраховується, скільки тепла втрачається через те, що паливо не згоріло повністю (наприклад, через наявність чадного газу у вихлопних газах).
- Умови вимірювань: Характеристики повітря, газу та продуктів згоряння приводяться до стандартних умов (температура 0°C, тиск 101325 Па).
- Робочі показники лічильників газу приводяться до нормальних умов.
- Характеристики палива: Для розрахунків визначають температуру згоряння палива, кількість тепла, що виділяється при повному згорянні, та хімічний склад сухих продуктів згоряння.
- Втрати тепла з відхідними газами: Розраховується за температурою продуктів згоряння та повітря, що йде на горіння.
- Річна економія: Прогнозується, скільки палива можна заощадити за рік, якщо підвищити ефективність котельної установки.
8. Фіксація показників: Під час обстеження обов'язково фіксуються всі показники з вимірювальних приладів.
9. Оцінка потужності котла щодо потреб:
- Якщо обстеження проводиться вперше, або якщо в систему опалення були внесені зміни, оцінюється, наскільки потужність котла відповідає реальним потребам будівлі в теплі.
- Метод порівняння: Середня кількість тепла, яку котел виробляв за певний період, порівнюється з його номінальною (заявленою) потужністю. Це допомагає зрозуміти, чи не є котел занадто потужним (або недостатньо потужним) для потреб будинку.
- Результати порівнюються з довідковими значеннями (з додатка 3 до Методики).
- Додатково перевіряється, чи відповідає потужність котлів сумарній потужності всіх опалювальних приладів у будинку.
Обстеження систем гарячого водопостачання
Під час перевірки системи гарячого водопостачання збираються такі основні дані:
- Загальна інформація: Якого типу система (наприклад, централізована, автономна), її загальний стан та вид енергії, що використовується для нагріву води.
- Теплообмінник: Характеристики пристрою, який нагріває воду (тип, назва, термін служби, потужність, температура гарячої води на виході).
- Автоматичне регулювання температури: Чи є автоматика для підтримки потрібної температури гарячої води (наявність, стан, тип, назва, принцип роботи).
- Системи розподілу:
- Максимальна кількість води, яку може подати система.
- Потужність та ефективність системи гарячого водопостачання.
- Матеріал труб, чи є на них теплоізоляція та з чого вона зроблена.
- Наявність циркуляційного насоса (щоб вода постійно циркулювала і не доводилося довго чекати на гарячу воду).
- Наявність автоматики для управління цим насосом.
- Втрати тепла в системі гарячого водопостачання.
- Розподільчий трубопровід: Характеристики труб, які ведуть гарячу воду до окремих споживачів (квартир).
- Циркуляційний контур: Характеристики контуру, що забезпечує постійну циркуляцію гарячої води (якщо такий є).
Як бачите, операція 'Більше тепла, менше рахунків' – це не міф, а цілком реальний процес, що вимагає глибоких знань і ретельного аналізу. Іронія в тому, що без цих технічних тонкощів, за які ми платимо, ми б, ймовірно, платили ще більше! Тож, якщо ви колись задумувалися, куди зникають ваші гроші за комуналку, тепер ви знаєте: можливо, вони просто 'тікають' через неефективну систему.
Корисні посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0826-18#Text
