13.06.2023 ККС ВС
№ 761/40425/16-к Невідкриття ухвал не є істотним порушенням, а є процедурним за ст. 290 КПК
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111871748
Результати негласної слідчої (розшукової) дії, які були визнані недопустимими через порушення процедурного правила, передбаченого ст. 290 КПК, а не через істотне порушення прав і свобод людини, визначені частинами 1–3 ст. 87 КПК, не є підставою для визнання недопустимими похідних доказів.
13.06.2023 ККС ВС
№ 520/2703/17 Невідкриті докази 290 КПК не свідчать про недопустимість похідних
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111871748
Процесуальні рішення у формі постанови, доручення, ухвалені під час досудового розслідування, а також судові рішення, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, змагальні документи (клопотання, заяви, скарги тощо) не є доказами в розумінні ст. 84 КПК та не можуть оцінюватися крізь призму їх допустимості.
Результати негласної слідчої (розшукової) дії, які були визнані недопустимими через порушення процедурного правила, передбаченого ст. 290 КПК, а не через істотне порушення прав і свобод людини, визначені частинами 1–3 ст. 87 КПК, не є підставою для визнання недопустимими похідних доказів.
04.04.2023 ККС ВС
№ 572/1684/19 Про відсутність дозволу на доступ до службового кабінету для встановлення тех. засобів фіксації НСРД та неознайомлення сторони захисту з речовим доказом як підставу для недопустимості матеріалів НСРД
https://reyestr.court.gov.ua/review/110055057
Суд апеляційної інстанції належним чином оцінив протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 27.03.2019 на предмет його належності і допустимості та визнав його таким, що відповідає вимогам статей 85, 86 КПК.
Свої висновки апеляційний суд зробив виходячи з такого. Клопотання про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи в повній мірі відповідало вимогам закону, зокрема, пункту 8 частини 2 статті 248 КПК, оскільки містило вказівку на конкретну особу, щодо якої проводилася НСРД, а саме на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 . Вказаних відомостей було цілком достатньо для ідентифікації особи в ході проведення у цьому кримінальному провадженні НСРД у виді відеоконтролю особи. При цьому було перевірено особу, яка подалась до суду про отримання дозволу на проведення НСРД та строки його проведення, а тому були відсутні підстави визнання цього доказу недопустимим.
Доручення на проведення негласних слідчих розшукових дій суд апеляційної інстанції також визнав належним та допустимим доказом, дійшовши висновку, що доктрина «плодів отруйного дерева», яка застосована місцевим судом, в даному випадку є неприйнятною, а відтак правильно зазначив у своєму рішенні, що письмові докази, а саме: протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контролю особи ОСОБА_7 від 27.03.2019 також слід вважати належним та допустимим доказом.
Також, суд апеляційної інстанції надав належну оцінку доводам захисника щодо відсутності дозволу слідчої ОСОБА_8 на доступ до її службового кабінету для встановлення технічних засобів фіксації НСРД. Такі аналогічні доводи захисник зазначив і у касаційній скарзі.
При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що у цьому кримінальному провадженні НСРД здійснювалося не щодо слідчої ОСОБА_8 , а стосовно ОСОБА_7 , а тому наявність чи відсутність дозволу слідчої ОСОБА_8 на проведення слідчої дії в її службовому кабінеті жодним чином не стосується права на приватність ОСОБА_7 . У будь-якому разі в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те, що слідча ОСОБА_8 заявляла чи скаржилася на порушення її права на повагу до приватного і сімейного життя внаслідок проведення цієї НСРД в її службовому кабінеті. Відповідні висновки викладені Верховним Судом у постанові, прийнятій у даному кримінальному провадженні 19 травня 2021 року.
Посилання захисника в касаційній скарзі на те, що сторону захисту не ознайомили з речовими доказами у справі також є недоречними, оскільки матеріали кримінального провадження містять відомості про місце знаходження купюр, в загальній сумі - 200 євро, однак не містять клопотання сторони захисту про дослідження вказаних доказів під час розгляду справи судом. При цьому відсутні клопотання і під час досудового слідства про ознайомлення з речовими доказами.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що в кримінальному провадженні відсутні такі істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду постановити законне та обґрунтоване рішення та вплинули б на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вирок апеляційного суду є законним і обгрунтованим, а відтак касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
05.08.2020 ККС ВС
№ 753/22109/16-к Невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання всіх результатів НСРД недопустимими доказами 05.08.20
https://reyestr.court.gov.ua/Review/90872627
Системне тлумачення ст. 290 КПК дозволяє зробити висновок, що відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, які є в її розпорядженні, відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. В ухвалі слідчого судді про проведення НСРД немає жодних відомостей, які можуть бути доказами у конкретному кримінальному провадженні. Ця ухвала за своєю правовою природою є процесуальною підставою для отримання доказів. Але сам доказ вона не підміняє і у доказ не трансформується. Докази у вигляді результатів НСРД повинні бути безумовно відкриті стороні захисту в порядку, визначеному ст. 290 КПК. Однак процесуальні документи, а саме ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД, можуть бути надані і під час судового розгляду справи в суді першої інстанції. Невідкриття таких процесуальних документів до моменту передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання всіх результатів НСРД недопустимими доказами. Лише у разі відсутності у сторони обвинувачення і ненадання суду під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідних ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення НСРД суд може поставити під сумнів допустимість отриманих результатів НСРД, як доказів. Якщо відповідні ухвали будуть надані суду, що розглядає кримінальне провадження, то він на основі оцінки доказів у їх сукупності, а також з урахуванням процесуальних підстав для проведення НСРД, з урахування позицій сторін, у тому числі з урахуванням позиції сторони захисту, може прийняти рішення про їх допустимість. Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД не є доказом у розумінні статей 84, 99 КПК, у ній не містяться відомості, які можуть бути використані як докази. Водночас така ухвала є процесуальною підставою для отримання доказу, а тому повинна бути надана стороні захисту для забезпечення принципу змагальності не пізніше, ніж під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Процесуальні підстави для проведення НСРД повинні бути враховані судом першої інстанції під час всебічної оцінки доказів, отриманих у результаті проведення НСРД. Суд на основі комплексної оцінки доказів, отриманих у результаті НСРД, за умови дотримання принципу змагальності повинен перевірити процесуальну підставу для їх отримання та вирішити питання про їх допустимість.
Таким чином, суд апеляційної інстанції при винесенні ухвали щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вирішуючи питання допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, всупереч вимогам кримінального процесуального закону належним чином не перевірив процесуальних підстав проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій та дійшов передчасного висновку, що будь-яких сумнівів щодо належності та допустимості доказів, які суд першої інстанції поклав в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не вбачає.
17.03.2020 ККС ВС
№426/12149/17 Несвоєчасне відкриття постанови контроль за вчиненням після знаття грифу секретності – недопустимість доказів
https://reyestr.court.gov.ua/review/88401663
Так, з матеріалів провадження вбачається, що режимно-секретним органом Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури вказана постанова розсекречена 24 липня 2017 року. Після розсекречення цієї постанови прокурора її не було надано стороні захисту до ознайомлення з матеріалами провадження, яке проводилось 25 липня 2017 року.
Маючи в своєму розпорядженні цю постанову, прокурор майже через чотири місяці відкрив її стороні захисту у судовому засіданні, яке відбулось 16 листопада 2017 року.
У матеріалах кримінального провадження немає ні клопотання прокурора про розсекречення відповідних ухвал слідчого судді про зняття інформації з транспортних телекумунікаційних джерел та про аудіо-відео контроль за ОСОБА_7 , ні відмови комісії з конкретних причин про таке розсекречення матеріалів справи. Тому колегія суддів дійшла висновку, що у цій справі вимоги статті 290 КПК України щодо відкриття стороні захисту відповідних матеріалів стороною обвинувачення виконані не були.
За таких обставин суд правильно визнав недопустимими доказами протоколи за результатами проведення оперативно-розшуковихзаходів зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 26 квітня 2017 та 17липня 2017 року, протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 18 липня 2017 року, а також постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 15 травня 2015 року та похідні від них докази.
04.02.2020 ККС ВС
№ 311/1110/18 Відкриття протоколу та не відкриття постанови контролю за злочин - не застосовуються плоди отруйного дерева
http://reyestr.court.gov.ua/Review/87517442
Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину, яку не відкрито стороні захисту в порядку ст. 290 КПК та протокол про результати контролю за вчиненням злочину, яким не порушено порядку відкриття матеріалів кримінального провадження іншій стороні, мають самостійні підстави та мету проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у зв’язку із чим вони не можуть визнаватися недопустимими доказами за принципом «плодів отруйного дерева» Детальніше з текстом постанови ККС від 04.02.2020 у справі № 311/1110/18 (провадження № 51-4150км19) .
14.11.2019 ККС ВС
№ 757/11968/14-к Невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання всіх результатів НСРД недопустимими доказами 14.11.19
https://reyestr.court.gov.ua/Review/85806682
Системне тлумачення ст. 290 КПК дозволяє зробити висновок, що відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, які є в її розпорядженні, відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. В ухвалі слідчого судді про проведення НСРД немає жодних відомостей, які можуть бути доказами у конкретному кримінальному провадженні. Ця ухвала за своєю правовою природою є процесуальною підставою для отримання доказів.
Але сам доказ вона не підміняє і у доказ не трансформується. Докази у вигляді результатів НСРД повинні бути безумовно відкриті стороні захисту в порядку, визначеному ст. 290 КПК. Однак процесуальні документи, а саме ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД, можуть бути надані і під час судового розгляду справи в суді першої інстанції. Невідкриття таких процесуальних документів до моменту передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання всіх результатів НСРД недопустимими доказами. Лише у разі відсутності у сторони обвинувачення і ненадання суду під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідних ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення НСРД суд може поставити під сумнів допустимість отриманих результатів НСРД, як доказів. Якщо відповідні ухвали будуть надані суду, що розглядає кримінальне провадження, то він на основі оцінки доказів у їх сукупності, а також з урахуванням процесуальних підстав для проведення НСРД, з урахування позицій сторін, у тому числі з урахуванням позиції сторони захисту, може прийняти рішення про їх допустимість. Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД не є доказом у розумінні статей 84, 99 КПК, у ній не містяться відомості, які можуть бути використані як докази. Водночас така ухвала є процесуальною підставою для отримання доказу, а тому повинна бути надана стороні захисту для забезпечення принципу змагальності не пізніше, ніж під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Процесуальні підстави для проведення НСРД повинні бути враховані судом першої інстанції під час всебічної оцінки доказів, отриманих у результаті проведення НСРД. Суд на основі комплексної оцінки доказів, отриманих у результаті НСРД, за умови дотримання принципу змагальності повинен перевірити процесуальну підставу для їх отримання та вирішити питання про їх допустимість.
Таким чином, суд апеляційної інстанції при винесенні ухвали щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вирішуючи питання допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, всупереч вимогам кримінального процесуального закону належним чином не перевірив процесуальних підстав проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій та дійшов передчасного висновку, що будь-яких сумнівів щодо належності та допустимості доказів, які суд першої інстанції поклав в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не вбачає.
05.11.2019 ККС ВС
№ 128/6255/14-к Невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання всіх результатів НСРД недопустимими доказами 05.11.19
https://reyestr.court.gov.ua/Review/85582417
17.09.2019 ККС ВС
№285/3351/13-к Невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання всіх результатів НСРД недопустимими доказами.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/84545640
Системне тлумачення ст. 290 КПК дозволяє зробити висновок, що відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, які є в її розпорядженні, відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. В ухвалі слідчого судді про проведення НСРД немає жодних відомостей, які можуть бути доказами у конкретному кримінальному провадженні. Ця ухвала за своєю правовою природою є процесуальною підставою для отримання доказів. Але сам доказ вона не підміняє і у доказ не трансформується. Докази у вигляді результатів НСРД повинні бути безумовно відкриті стороні захисту в порядку, визначеному ст. 290 КПК. Однак процесуальні документи, а саме ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД, можуть бути надані і під час судового розгляду справи в суді першої інстанції. Невідкриття таких процесуальних документів до моменту передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання всіх результатів НСРД недопустимими доказами. Лише у разі відсутності у сторони обвинувачення і ненадання суду під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідних ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення НСРД суд може поставити під сумнів допустимість отриманих результатів НСРД, як доказів. Якщо відповідні ухвали будуть надані суду, що розглядає кримінальне провадження, то він на основі оцінки доказів у їх сукупності, а також з урахуванням процесуальних підстав для проведення НСРД, з урахування позицій сторін, у тому числі з урахуванням позиції сторони захисту, може прийняти рішення про їх допустимість. Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД не є доказом у розумінні статей 84, 99 КПК, у ній не містяться відомості, які можуть бути використані як докази. Водночас така ухвала є процесуальною підставою для отримання доказу, а тому повинна бути надана стороні захисту для забезпечення принципу змагальності не пізніше, ніж під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Процесуальні підстави для проведення НСРД повинні бути враховані судом першої інстанції під час всебічної оцінки доказів, отриманих у результаті проведення НСРД. Суд на основі комплексної оцінки доказів, отриманих у результаті НСРД, за умови дотримання принципу змагальності повинен перевірити процесуальну підставу для їх отримання та вирішити питання про їх допустимість.
Таким чином, суд апеляційної інстанції при винесенні ухвали щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вирішуючи питання допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, всупереч вимогам кримінального процесуального закону належним чином не перевірив процесуальних підстав проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій та дійшов передчасного висновку, що будь-яких сумнівів щодо належності та допустимості доказів, які суд першої інстанції поклав в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не вбачає.
Категорія «Порушення процедурного правила за ст. 290 КПК з погляду впливу на істотність порушень та впливу на похідні докази» у ст. 94 та 87 КПК
З питань оцінки доказів Вас також можуть зацікавити наступні теми у ст. 94 КПК:
1. Стандарт "доведення поза розумним сумнівом"
2. Порушення "процедурного правила" передбаченого ст. 290 КПК
3. Добірка ПП з питань оцінки судом невідкритих доказів по конкретних видах доказів
3.1. Матеріали НСРД (ухвали НСРД, протоколи НСРД, додатки)
3.1.1. Всі види порушень, пов'язані з виконанням вимог ст. 290 КПК при відкритті матеріалів НСРД
3.1.1.1. Відсутність дозволу комісії на розтаємнення
3.1.1.2. Тривале розтаємнення
3.1.1.3. Невжиття / несвоєчасне вжиття заходів з розтаємнення
3.1.1.4. Несвоєчасне відкриття після розтаємнення
3.1.1.5. Часткове відкриття НСРД
3.1.1.6. Порушення процедурного правила за ст. 290 КПК з погляду впливу на істотність порушень та впливу на похідні докази
3.1.2. Технічне завдання, на підставі якого проводилося НСРД
3.1.3. Протокол НСРД та вплив на допустимість
3.1.4. Процесуальні підстави для проведення НСРД та вплив на допустимість
3.1.4.1. Постанова про проведення НСРД
3.1.4.2. Доручення на проведення НСРД
3.1.4.3. Клопотання про проведення НСРД
3.1.4.4. Ухвала про дозвіл на використання НСРД в іншому провадженні
3.1.4.5. Ухвала про дозвіл на проведення НСРД
3.1.5. Анкетні дані конфідента
3.2. Відмова у наданні доступу до виділених матеріалів КП
3.3. Ознайомлення із речовими доказами
3.4. Процесуальні рішення
3.4.1. Постанови
3.4.2. Ухвала слідчого судді
3.5. Первинні для експертизи (медичні картки та інше)
3.6. Додатки до висновку експерта
3.7. Показання, пояснення 290 КПК
3.8. Поштові чеки
3.9. Рапорт
3.10. Оригінали висновку експерта (експертизи)
3.11. Протоколи слідчих дій, додатки
3.12. ОРС
3.13. Копії доказів (невідкриті оригінали)
4. Недопустимість доказів через порушення вимог ч. 3 ст. 214 КПК (отримано до внесення відомостей в ЄРДР)
4.1. Недопустимість результатів слідчих дій внаслідок проведення до внесення відомостей в ЄРДР
4.2. Недопустимість висновків експертиз через призначення / отримання до внесення відомостей в ЄРДР
4.3. Недопустимість НСРД через невнесення в ЄРДР, неправильну кваліфікацію, перекваліфікацію, тощо
4.3.1. Штучна кваліфікація
4.3.2. Проведення НСРД у нетяжкому злочині
4.3.3. Недопустимість через проведення НСРД до внесення відомостей в ЄРДР
4.3.4. Недопустимість через порушення 24 год.строку внесення в ЄРДР
4.3.5. Недопустимість НСРД у епізодах, невнесених в ЄРДР
4.4. Недопустимість доказів через порушення ч. 3 ст. 214 КПК
5. Стандарт достатності доказів на етапі "підозри" та "обвинувачення"
6. Визнання похідних доказів недопустимими. "Плоди отруєного дерева"
6.1. Недопустимість додатку та вплив на інші докази за плодами отруєного дерева
6.2. Порушення процедурного правила за ст. 290 КПК з погляду впливу на істотність порушень та впливу на похідні докази
6.3. Про визнання недопустимими похідних доказів від обшуку
6.4. Проведення слідчих дій з затриманою особою та недопустимість похідних доказів
6.5. Похідні від копій
6.6. Проведення слідчих дій без участі захисника та вплив на похідні докази
6.7. Невідповідність витягу ЄРДР / рух ЄРДР та вплив на похідні
6.8. Проведення слідчих дій без понятих та вплив на похідні
6.9. Позапроцесуальний спосіб отримання доказів та вплив на похідні
6.10. Нелегалізовані докази, отримані внаслідок невідкладних слідчих дій та вплив на похідні
6.11. Незаконність процесуальних підстав для проведення слідчих дій та вплив на похідні
6.12. Порушення порядку проведення слідчих дій та вплив на похідні
6.13. Неарештовані докази та вплив на похідні
6.14. Істотні порушення при отриманні первісного доказу та вплив на похідні
7. Формальні порушення та вплив на недопустимість
8. Оцінка доказів, отриманих в різних порядках КПК (1960 та 2012) але в одному КП
9. Оцінка добровільно наданих доказів
10. Оцінка доказів, отриманих внаслідок катування
11. Оцінка доказів, здобутих під час адміністративного затримання
12. Оцінка доказів, на які не накладено арешт
13. Оцінка доказів, отриманих з закритого кримінального провадження
14. Докази, отримані з порушенням процесуального порядку їх отримання
15. Інші ПП в категорії ст. 94 "Оцінка доказів"
