Особливість використання зон охорони пам`яток передбачає нормативно визначений спеціальний режим їх використання, у тому числі щодо регулювання забудови та заборони проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини.
Водночас немає заборони щодо передачі земельної ділянки, яка знаходиться в охоронній зоні, в оренду з урахуванням установлених законом обмежень використання зон охорони пам`яток.
Наявність зобов`язальних (договірних) правовідносин щодо спірної земельної ділянки унеможливлює її повернення територіальній громаді із застосуванням положень ст. 391 ЦК України (шляхом пред`явлення негаторного позову до суду)
Оскільки мета позову прокурора спрямована на повернення спірної земельної ділянки за наслідком закінчення строку дії договору оренди, ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/129278127 від 16.07.2025 у справі № 910/2389/23 розглянула вимогу позову прокурора про повернення цієї земельної ділянки територіальній громаді міста за правилами ст. 785 ЦК України та ст. 34 Закону України «Про оренду землі» (як правовий наслідок припинення договору оренди землі).
Відповідно заявлені вимоги про визнання недійсним оспорюваного рішення міської ради, на підставі якого укладено договір оренди (вичерпало свою дію виконанням), є неефективними.
Також прокурор не обґрунтував, яким чином задоволення позовних вимог про визнання недійсним оспорюваного договору, який припинив свою дію внаслідок закінчення строку, та про зобов`язання повернути спірну земельну ділянку, впливає на відновлення порушеного права й інтересу щодо цієї ділянки.
Було зауважено, що скасування державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку втратило свою актуальність та юридичну доцільність і відповідно не є необхідним для повернення земельної ділянки за наслідком припинення договору.
