земельні спори

Особливість використання зон охорони пам`яток передбачає нормативно визначений спеціальний режим їх використання, у тому числі щодо регулювання забудови та заборони проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини.

Водночас немає заборони щодо передачі земельної ділянки, яка знаходиться в охоронній зоні, в оренду з урахуванням установлених законом обмежень використання зон охорони пам`яток.

Рішення ВС у справі № 372/4262/21 від 26.03.2025 https://t1p.de/37z38

ВС мав відповісти на питання про те, чи має право власник однієї земельної ділянки на позов, який стосується забезпечення дотримання охоронної зони ліній електропередачі суміжним власником на іншій ділянці.

АТ «Укрзалізниця» належать на праві постійного користування земельні ділянки, що відносяться до земель залізничного транспорту.

Водночас заявлені нею позовні вимоги про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державного акта на право власності на земельну ділянку не приведуть до відновлення порушених прав та інтересів, оскільки це не вирішить спір про право.

Рішення ВС у справі № 278/3289/22 від 11.12.2024 https://t1p.de/pwkcg

ВС мав відповісти на питання про те, як розподіляється обов'язок доказування за вимогою про звільнення (повернення) самовільно зайнятих земельних ділянок.

Відповідаючи на питання КЦС ВС вказав на таке.

Рішення ВС у справі № 369/3056/21 від 11.12.2024 https://t1p.de/jumvb

ВП ВС відступила від власних правових висновків щодо належності до цивільної юрисдикції спорів про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, визначивши, що спори щодо користування землями фермерського господарства, зокрема з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства, і того, чи створила вона це фермерське господарство.

Порушення  прав власника (користувача) відповідної земельної ділянки внаслідок здійснення самочинного будівництва

ОСОБА_1 у серпні 2021 року звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київській регіональні електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі»), у якому просила усунути перешкоди у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою шляхом демонтажу комплексної трансформаторної підстанції (далі - КТП)№ 1008 за рахунок ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та перенесення її в інше місце відповідно до встановлених норм.

У задоволенні позовних вимог було відмовлено. Верховний суд зазначив:

Передання справи на розгляд ВПВС обґрунтовувалось необхідністю відступлення від висновків, викладених у постановах ВС від 5.10.2022 у справі № 557/303/21 і від 17.05.2023 у справі № 748/1335/20, згідно яких землі історико-культурного призначення, на яких розташовані пам`ятки археології, віднесені до категорії особливо цінних земель; повернення земельної ділянки історико-культурного призначення державі слід розглядати не як віндикаційний, а як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки.

За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Проте в окремих випадках ст. 376 ЦК України передбачає можливість визнання судом права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.