Рішення ВП ВС у справі № 201/9127/21 від 25.09.2024 https://t1p.de/28wrn
Відповідач у касаційній скарзі зазначив, що кондикційний позов (ст.ст.1212,1213 ЦК України) може бути задоволений лише щодо майна, визначеного родовими ознаками (в тому числі грошей), а автомобіль - є індивідуально визначеною річчю (має номер шасі, номер двигуна тощо), тому кондикція як спосіб захисту прав застосовуватися не може.
Пред’явлення позову за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого
24 червня 2024 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 554/7669/21, провадження № 61-5805сво23 (ЄДРСРУ № 120029704) досліджував питання щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387, 388 ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов).
В обгрунтування причин неможливості прибуття в судове засідання представниця позивача (адвокат) в своєму клопотанні про відкладення розгляду справи зазначала, що подала до відділу режимно-секретної роботи ВС заяву щодо початку процедури оформлення допуску до секретної інформації з грифом «Таємно» у цій справі, ця заява була прийнята, триває перевірка документів, однак станом на тепер відомості щодо допуску відсутні, що, за доводами останньої, унеможливлює надання належної правової допомоги.
Формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права
22 лютого 2024 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 990/150/23, провадження № 11-192заі23 (ЄДРСРУ № 117241509) досліджувала питання щодо формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права.
У статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
ВПВС у постанові від 19.10.2023 у справі № 990/83/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/114552544 вказала, що суд першої інстанції внаслідок неправильного застосування норм процесуального права дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви одноособово, що призвело до розгляду справи неповноважним складом суду.
Представник товариства не з`явився в судове засідання, хоча судові повістки були направлені товариству та вручені за довіреністю за адресою, визначеною в позові як адреса для листування.
Адвокат стверджував, що особа, яка отримала адресовані позивачу повістки, не перебувала із цим товариством у жодних правовідносинах, а отже, його не було належним чином повідомлено про судові засідання.
ВПВС у постанові від 21.09.2023 у справі № 990/49/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/113701398 зауважила, що позивач фактично обґрунтував позов порушенням прав народних депутатів України, тобто діяв на захист їх інтересів, а не на захист власних прав, свобод чи інтересів.
Констатуючи дотримання прокурором вимог ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» ВПВС у постанові від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112664880 погодилась, що у прокурора були повноваження звернутися до суду в інтересах органу місцевого самоврядування про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення власнику.
Президент України, видаючи оскаржений указ, утворив Слов`янську МВЦА. Позивач (Донецька регіональна організаця Політичної партії «Опозиційна платформа - За життя») обґрунтував позов порушенням прав Слов`янської міської ради, її виконавчого комітету та міського голови Слов`янська, депутатів із депутатської фракції позивача у цій раді, територіальної громади міста Слов`янська та його мешканців.
