практика ВС

Рішення ВС у справі № 359/157/22 від 27.06.2024 https://t1p.de/pjkp4

У касаційній скарзі прокурор не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України. На переконання касанта, відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо підозрюваних та зміна їм повідомлення про підозру здійснені відповідно до вимог КПК України.

ВПВС в постанові

КЦС у складі ВС не погоджується з позицією про необхідність стягнення заборгованості, визначеної на дату звернення до суду з позовом, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У правовій доктрині астрент (від лат. аdstringere - примус, фр. l’astreinte - штраф) розуміють як грошову суму, яку присуджує суд за невиконання (несвоєчасне виконання) рішення суду.

Неконкретизоване (неперсоналізоване)  судове рішення про знесення самочинного будівництва фактично не підлягає виконанню та унеможливлює накладення штрафу на боржника 

04 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 560/17588/23, адміністративне провадження № К/990/44237/23 (ЄДРСРУ № 118145410) досліджував питання щодо неконкретизованість (неперсоналізованість)  судового рішення про знесення самочинного будівництва фактично не підлягає виконанню та унеможливлює накладення штрафу на боржника. 

ВПВС в постанові

Рішення ВС у справі № 910/18719/21 від 21.02.2024 https://u.to/8oy-IA

Суди розглядали справу про визнання недійсним публічного інвестиційного аукціону, протоколу, визнання недійсним інвестиційного договору. При розглядя справи в суді касаційної інстанції постало питання про правову природу інвестиційного договору.

ВПВС в постанові від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20 зауважила, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (ч. 2 ст. 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.

Рішення ВС у справі № 911/1359/22 від 19.04.2024 https://u.to/3Re9IA

Суд першої інстанції зауважив, що позивач не навів належних обґрунтувань порушення оскаржуваним рішенням його прав, свобод та інтересів та з поданої позовної заяви неможливо чітко встановити зміст його позовних вимог.

Суд звернув увагу позивача на те, що у позові необхідно чітко та конкретно сформулювати зміст позовних вимог, вказати, які акти, дії чи бездіяльність є протиправними і навести обґрунтування їх протиправності, а також зазначити, які конкретно дії в межах наданих суду повноважень необхідно вчинити для відновлення порушених прав.