ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/123602977 від 28.11.2023 у справі № 990/39/23 вкотре зауважила, що за приписами чинного законодавства Президент України не може ухилитися від розгляду звернення особи про прийняття її до громадянства України, проте він не обмежений часовими межами та на нього не покладено обов`язок щодо прийняття саме такого варіанта рішення, який рекомендований йому Комісією.
Як Конституція України, так і спеціальний закон не визначають граничного строку чи інших темпоральних обмежень, протягом яких глава держави має ухвалити рішення про надання громадянства особі.
Вирішення питань з приводу громадянства є не єдиним напрямком діяльності Президента України, тому, надаючи оцінку бездіяльності відповідача на предмет її протиправності, потрібно враховувати і широкий обсяг повноважень суб`єкта владних повноважень та його завантаженість в спірний період.
ВПВС наголосила на тому, що хоча питання надання громадянства України не є надмірно складним з правничих міркувань, проте є досить специфічним, оскільки створює правові наслідки як для заявника, так і для держави загалом (зокрема, в контексті забезпечення національних інтересів і гарантування національної безпеки).
умовах повномасштабного вторгнення та таке чутливе питання, як надання громадянства України (з урахуванням прав та обов`язків, з якими пов`язується цей статус) набуває ще більш фундаментального значення та потребує ще більшої виваженості й ретельності з боку глави держави.
Враховуючи виняткові обставини безпрецедентної агресії російської федерації, а також те, що чинним законодавством не встановлено граничного строку розгляду Президентом України подання Комісії щодо прийняття осіб до громадянства України, ВПВС констатувала відсутність ознаки протиправності в контексті нездійснення відповідачем розгляду подання голови Комісії протягом оскаржуваного в цій справі періоду.
