Правова позиція ЄСПЛ у справі «FLORINDO DE ALMEIDA VASCONCELOS GRAMAXO v. PORTUGAL» від 13.12.2022, заява № 26968/16 https://cutt.ly/9209ssF
Заявник скаржився на те, що обробка геолокаційних даних, отриманих з системи GPS, встановленої роботодавцем в його службовому автомобілі, та використання цих даних як підстави для його звільнення порушили його право на повагу до приватного життя.
Суд зауважив, що зібрана системою геолокації інформація становить персональні дані, а тому охоплюється сферою приватного життя.
Саме національні суди повинні забезпечити, щоб застосування роботодавцем заходів спостереження, які порушують право на повагу до приватного життя, було пропорційним і супроводжувалося адекватними і достатніми гарантіями проти зловживань. Для цього суди повинні керуватися критеріями, визначеними Судом у справах Bărbulescu і López Ribalda and others.
У цій справі апеляційний суд, розглядаючи питання законності звільнення Заявника, постановив, що геолокаційні дані, отримані компанією для моніторингу роботи працівників, становили дистанційне спостереження, заборонене трудовим законодавством, а отже, були незаконними. З іншого боку, суд визнав дійсними не всі геолокаційні дані, а лише ті, на підставі яких здійснювався моніторинг відстаней, які проїжджав Заявник на службовому автомобілі. Тим самим, апеляційний суд обмежив обсяг втручання у приватне життя Заявника, що було необхідним для досягнення законної мети, а саме контролю за витратами компанії.
Отже, національний суд ретельно збалансував право заявника на повагу до його приватного життя з правом роботодавця на забезпечення належного функціонування компанії.
Відповідно, порушення ст.8 Конвенції не було.
