QR-коди давно стали звичною частиною нашого життя. Ми скануємо їх, щоб оплатити паркування, проїзд, придбати квиток, відкрити меню чи зробити благодійний внесок. Це швидко і зручно. Але саме цією звичкою користуються шахраї.
Кіберполіція попереджає про випадки підміни QR-кодів у громадських місцях. Зловмисники можуть наклеїти власний код поверх справжнього або розмістити фальшивий QR-код там, де люди звикли здійснювати швидкі платежі.
Після сканування користувач потрапляє на підроблений сайт, який зовні може практично не відрізнятися від справжнього. Далі людину можуть попросити ввести номер банківської картки, термін її дії, CVV-код, пароль або код підтвердження.
У результаті конфіденційні дані опиняються у шахраїв, а кошти з рахунку можуть бути викрадені.
Де варто бути особливо уважними?
Найбільший ризик виникає там, де QR-коди використовують для швидкої оплати:
- під час паркування;
- у громадському транспорті;
- на концертах та інших заходах;
- під час благодійних зборів;
- у закладах харчування;
- на інформаційних стендах та рекламних матеріалах.
Візуально відрізнити справжній QR-код від підробленого буває дуже складно. Тому не варто довіряти лише зовнішньому вигляду коду.
«Шахраї розраховують на те, що людина діятиме автоматично: побачила QR-код — відсканувала — перейшла — ввела дані. Саме тому важливо не поспішати та перевіряти адресу сайту перед тим, як вводити будь-яку конфіденційну інформацію», — наголошують оперуповноважені 9-го відділу управління протидії кіберзлочинам у місті Києві, старші лейтенанти поліції Пронтенко Лілія та Осадча Наталія.
Як захистити себе?
Перевіряйте QR-код перед скануванням. Якщо він наклеєний поверх іншого, має нерівні краї або виглядає підозріло — краще не користуватися ним.
Переглядайте посилання перед переходом. Більшість смартфонів дозволяють побачити адресу сайту після сканування, але до його відкриття.
Уважно перевіряйте домен. Навіть якщо сайт має знайомий логотип і виглядає переконливо, адреса може відрізнятися від офіційної лише одним символом.
Не вводьте банківські дані на невідомих сайтах. Особливо якщо ви не очікували запиту на оплату або передачу конфіденційної інформації.
Не повідомляйте стороннім паролі та коди з SMS. Працівники банку чи офіційних сервісів не повинні просити вас передавати такі дані через випадкові посилання.
Для онлайн-покупок та платежів за можливості використовуйте віртуальну або окрему картку з обмеженим балансом.
Якщо ви побачили підозрілий QR-код, повідомте про це адміністрацію закладу або відповідну службу.
Уже стали жертвою шахрайства?
Не зволікайте.
Якщо ви ввели дані банківської картки на підозрілому сайті, негайно зв'яжіться зі своїм банком через офіційний номер та попросіть заблокувати картку або вжити інших необхідних заходів.
Також подайте електронне звернення до Кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/
Збережіть скріншоти, адресу підозрілого сайту, повідомлення та інші деталі — ця інформація може бути корисною для правоохоронців.
БРАМА: від мрій до дій — разом захищаємо інформаційний простір України
Сьогодні війна точиться не лише на полі бою. Вона триває і в інформаційному просторі — там, де щодня поширюються фейки, пропаганда, шахрайські схеми, маніпуляції та незаконний контент.
Саме тому проєкт «БРАМА» отримує нове звучання та оновлює свою комунікацію, щоб залучити ще більше українців до спільної протидії інформаційним загрозам.
Чому «БРАМА»?
Брама — це символ захисту, сили та єдності. Колись вона захищала міста й фортеці, сьогодні — може стати символом захисту українців у цифровому просторі.
БРАМА — це спільнота громадян, державних інституцій та приватного сектору, які разом протидіють ворожій пропаганді, дезінформації, шахрайству та іншому небезпечному контенту.
«Інформаційна безпека сьогодні є невід’ємною складовою національної безпеки. Кожен користувач мережі може не лише стати об’єктом інформаційного впливу, а й зробити свій внесок у протидію таким загрозам. Саме об’єднання зусиль держави та громадянського суспільства дозволяє швидше виявляти небезпечний контент і реагувати на нього», — зазначає начальник відділу Управління протидії кіберзлочинам у місті Києві, майор поліції Ігор Миколайович Чепур.
За його словами, навіть кілька хвилин на день можуть мати значення:
«Громадянська активність — один із важливих інструментів боротьби з інформаційними загрозами. Повідомити про небезпечний ресурс, долучитися до його блокування, перевірити сумнівну інформацію — прості дії, які у сукупності допомагають зробити український інформаційний простір безпечнішим».
Як працює БРАМА?
Учасники проєкту можуть:
- повідомляти про джерела небезпечного контенту;
- долучатися до надсилання скарг через офіційні механізми платформ;
- отримувати інформацію про нові шахрайські схеми та кіберзагрози;
- підвищувати рівень медіаграмотності та кібергігієни.
І для цього не потрібно спеціального обладнання чи технічних знань — достатньо смартфона або комп’ютера та кількох хвилин вільного часу.
Результат уже є
За час роботи проєкту користувачі надіслали понад 140 тисяч повідомлень про потенційно небезпечні ресурси, а спільноті вдалося домогтися блокування понад 26 тисяч джерел неприйнятного контенту.
Це не просто цифри. Це доказ того, що коли тисячі людей діють разом, їхній внесок стає відчутним.
Що далі?
БРАМА розвивається й надалі. Серед запланованих напрямів — «Кібер Брама», освітній вебпортал із матеріалами про кібербезпеку та цифрову грамотність, платформа «Чатові Онлайн» для навчання й участі в протидії небезпечному контенту, а також мобільний застосунок БРАМА.
Від мрій — до дій
Захист інформаційного простору — це справа не лише фахівців.
Кожен може зробити свій внесок.
Не маєте можливості допомагати фінансово? Допоможіть часом.
Кілька хвилин на день — повідомити про небезпечний ресурс, перевірити інформацію, попередити друзів чи навчитися розпізнавати фейк.
БРАМА — це не просто назва. Це спільнота людей, які разом захищають український інформаційний простір.
Від мрій до дій. Від одного користувача — до сильної спільноти. Від інформаційної загрози — до спільної протидії
