ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/128812949 від 03.05.2025 у справі № 990/2/25 зауважила, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати / зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Водночас заявник обґрунтовував необхідність витребування доказів (у порядку статті 114 КАС України) в осіб, які ними володіють, тим, що ці документи безпосередньо стосуються правових підстав для застосування санкцій стосовно нього та необхідні для оцінки відповідності прийнятого Указу нормам законодавства для реалізації права на захист та належного обґрунтування адміністративного позову.
Також стверджував, що через постійні обстріли та у зв`язку з бойовими діями на території України, спричиненими збройною агресією російської федерації, існує обґрунтований ризик і наявна реальна загроза фізичного знищення, пошкодження або втрати зазначених документів чи невизначеної їх частини.
ВПВС погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені вимоги про забезпечення доказів не ґрунтуються на об`єктивних обставинах, що дають підстави стверджувати про існування реальної загрози втрати таких доказів або унеможливлення чи утруднення їх збирання і подання у майбутньому після звернення до адміністративного суду з відповідним позовом.
Доводи заявника про те, що внаслідок ненадання на адвокатські запити його представника доказів він позбавлений можливості належно обґрунтувати майбутню позовну заяву, ВПВС не взяла до уваги, оскільки ця обставина не є підставою для забезпечення доказів відповідно до ст. 114 КАС України.
