Запитання:
Чи може роботодавець відмовити жінці у наданні щорічної відпустки поза графіком, якщо її чоловік є учасником бойових дій?
Відповідає Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці:
Під час воєнного стану правила надання відпусток мають певні особливості. Проте право на відпочинок ніхто не скасовував.
Роботодавець може відмовити у наданні відпустки працівникам, які залучені до роботи на об’єктах критичної інфраструктури, виробництва товарів оборонного призначення або виконання мобілізаційних завдань. Водночас навіть для цих працівників є винятки: відмовити не можуть у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, а також у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 3-р/2026 щодо права працівників на відпустки в умовах воєнного стану.
Це рішення важливе не лише для правильного застосування трудового законодавства. Воно нагадує про базовий принцип сучасного трудового права: праця має будуватися на повазі до людини, її здоров’я, гідності та права на відновлення сил.
Суд наголосив, що на конституційному рівні в Україні закладена гуманістична модель праці, заснована на балансі між роботою і особистим життям, тобто на принципі work-life balance.
Відмовляючи у прийнятті справи № 755/16704/24 до свого розгляду, ВПВС в ухвалі https://reyestr.court.gov.ua/Review/136392504 від 29.04.2026 звернула увагу на те, що у постанові від 21.12.2020 у справі № 520/2226/19 КАС у складі ВС фактично сформулював загальний правовий висновок про таке:
Чи є відпустка адвоката поважною причиною для відкладення судового розгляду кримінального провадження?
Можливо, найближчим часом ми отримаємо відповідь на поставлене запитання від об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Ключові позиції ККС ВС з цього приводу наступні:
У період дії воєнного стану роботодавець має право відмовити працівнику, який набув статусу внутрішньо переміщеної особи, у наданні відпустки без збереження заробітної плати, якщо такий працівник залучений до виконання мобілізаційного завдання.
Невихід такого працівника на роботу після відмови роботодавця в наданні відпустки є прогулом без поважних причин, що є підставою для звільнення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
Запитання:
Працівник, сумісник, йде у відпустку, чи треба йому надавати матеріальну допомогу на оздоровлення? Чи треба довідка з основного місця роботи шо він не отримував її?
Питання:
Чи можливо розпочати щорічну відпустку працівника з вихідного дня?
Відповідь:
Відповідно до статті 2 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон), громадянам, які перебувають у трудових відносинах, гарантується право на відпочинок шляхом надання щорічних відпусток із збереженням місця роботи (посади) і заробітної плати.
12.10.2025 набирає чинності Закон України від 19 червня 2025 р. № 4514-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання відпустки для підготовки та участі у спортивних змаганнях”.
Цей документ упорядковує тривалість та порядок надання відпусток для підготовки та участі у змаганнях.
Що змінюється:
Роз’яснення щодо надання щорічної додаткової відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці надали в Південному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці.
