10 червня 2026 року опублікована комунікація Європейського Суду з прав людини у справі Олександр Павлович ЗАЙЧЕНКО проти України
На час подій заявник був практикуючим адвокатом.
5 вересня 2018 року в його помешканні було проведено обшук у межах кримінального провадження щодо шахрайського заволодіння майном комунального підприємства водопостачання, в якому заявник раніше обіймав керівну юридичну посаду.
Під час обшуку органи прокуратури вилучили численні документи та ноутбук заявника, який, за його твердженням, містив приватні фотографії, особисте листування, а також матеріали, що охороняються адвокатською таємницею. Заявник і представник місцевої ради адвокатів, який був присутній під час проведення обшуку, безуспішно заперечували проти такого вилучення, посилаючись, по-перше, на часткову відмову слідчого судді у задоволенні клопотання прокурора про надання дозволу на проведення обшуку в частині, що стосувалася, зокрема, ноутбука заявника, а по-друге, на існуючі законодавчі гарантії захисту адвокатської таємниці. У подальшому національні суди постановили рішення про накладення арешту на всі речі, вилучені під час зазначеного обшуку.
На думку заявника, обставини цієї справи свідчать про порушення статей 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд прав людини поставив сторонам наступні питання:
- Чи мало місце у цій справі порушення статті 8 Конвенції?
- Чи мав заявник у своєму розпорядженні ефективний національний засіб юридичного захисту щодо його скарги за статтею 8 Конвенції, як цього вимагає стаття 13 Конвенції?
