КЦС вказував на потребу в усуненні виявлених розбіжностей у практиці вирішення ВС питання юрисдикційності справ щодо оскарження постанови та акта державного виконавця про передачу майна стягувачу, у разі якщо заявник не є стороною виконавчого провадження.
Відмовляючи у прийняті справи № 206/1140/22 до свого розгляду ВПВС в ухвалі від 06.09.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/113690639 зазначила, що спірні правовідносини у таких справах не є подібними.
Зокрема, у постанові КАС від 04.06.2021 у справі № 500/322/20 позивачкою є особа, яка не була стороною виконавчого провадження, проте спір стосувався майна, набутого боржником у шлюбі з позивачкою (презумція спільності набутого у шлюбі майна) та переданого стягувачу в рахунок погашення боргу. Відповідно оскарження рішення виконавця особою, яка не є ані стороною, ані учасником виконавчого провадження, однак має речове право на таке майно, не призведе до належного захисту її прав, у зв`язку з цим спірні правовідносини мають приватноправовий характер.
У постанові ж КЦС від 25.08.2021 у справі № 760/16859/19 ВС виходив з того, що скаржник не є стороною виконавчого провадження і не наділений процесуальним правом щодо оскарження акта та постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а отже цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
