Заповіт є особистим розпорядженням особи на випадок смерті. Це важливий інструмент реалізації права власності, гарантованого Конституцією України. Водночас, як і будь-який правочин, заповіт може бути визнаний недійсним.
У Мін'юсті роз’яснили, чому заповіти можуть бути визнані недійсними, хто має право оскаржити заповіт у судовому порядку, а також хто має право на обов’язкову частку у спадщині.
Види недійсних заповітів
Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач має право охопити заповітом права та обов’язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов’язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповіт можна скласти як щодо усієї спадщини, так і її частини (статті 1233-1236 Цивільного кодексу України).
Про деталі тлумачення заповіту розповіли у Мін'юсті.
Під час розпорядження власним майном громадяни нерідко постають перед вибором: скласти заповіт, укласти спадковий договір чи договір дарування. Ці всі правочини мають спільну рису — потребують нотаріального посвідчення (за винятком окремих випадків дарування), але відрізняються насамперед моментом переходу права власності, умовами його набуття та можливістю оскарження в суді.
21 травня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 947/26793/21, провадження № 61-2850св25 (ЄДРСРУ № 127701753) досліджував питання щодо конкуренції заповітів.
У заповіті можна вказати не лише спадкоємців та майно, яке вони мають отримати, але й умови, за яких вони його успадкують. Крім того, заповідач може покласти певні обов’язки на спадкоємців. Які умови можна вказати та що буде, якщо вони не будуть виконані — роз’яснюють юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.
У заповіті з умовою заповідач вказує умову, яку потрібно виконати для отримання спадщини. Це може бути умова, що має бути виконана до смерті спадкодавця або після.
Рішення ВС у справі № 183/4256/21 від 24.02.2025 https://t1p.de/9e6gh
Ключовим питанням, що постало перед судом в цій справі є те, який правовий наслідок розпорядження в спільному заповіті подружжя особистим майном одного з подружжя?
Складання заповіту - важливий крок у забезпеченні того, щоб ваші активи і бажання поважали після вашої смерті. Для громадян України проходження юридичного процесу складання заповіту може бути складним, особливо з урахуванням додаткової складності законів і правил країни. Так само, як хвилювання і передчуття від гри в захопливий Sweet Bonanza слот, складання заповіту може принести відчуття задоволення і душевного спокою, знаючи, що про ваших близьких подбають відповідно до ваших бажань.
Верховний суд: початок перебігу позовної давності у судових спорах про визнання заповіту недійсним
20 червня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 465/4217/14, провадження № 61-5804св23 (ЄДРСРУ № 120065558) досліджував питання щодо початку перебігу позовної давності у судових спорах про визнання заповіту недійсним.
Здійснюючи аналіз судової практики колегія суддів КЦС у складі ВС виснувала про існування нагальної потреби відступити від правового висновку, викладеного в постанові ВС України від 06.09.2017 у справі № 6-496цс17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини», шляхом його конкретизації та визначення, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати своб
