Рішення ВП ВС у справі № 641/1334/23 від 28.08.2024 https://t1p.de/lfstm
У цій справі ВП ВС мала надати відповідь, зокрема, на таке ключове питання: чи зобов'язаний роботодавець запропонувати працівникові, який подав заяву про скорочення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення, всі вакантні посади, які з'явилися на підприємстві протягом періоду перед звільненням і які існували на день звільнення.
ВП ВС відповіла на питання ствердно, вказавши, що КЗпП України розмежовує підстави для звільнення за суб'єктом, який це ініціює: 1) за угодою сторін; 2) з ініціативи працівника; 3) з ініціативи роботодавця.
Розірвання трудового договору у випадку змін в організації праці, в тому числі ліквідації чи реорганізації, є ініціативою роботодавця, що й створює для працівника відповідні гарантії від незаконного звільнення. Водночас надання таких гарантій не є формальністю у зв`язку лише із самим фактом змін в організації праці роботодавця, а спрямоване на випадки, коли продовження трудових правовідносин є об'єктивно неможливим, у тому числі у зв`язку з відмовою працівника працювати на змінених умовах. Тому факт такої відмови (за наявності відповідних вакансій) є визначальним.
Скорочення строку попередження працівника про наступне вивільнення не впливає на виниклі у зв'язку зі зміною в організації праці гарантії працівника при вивільненні та не звільняє роботодавця від виконання обов`язку з працевлаштування працівника.
Отже, роботодавець зобов`язаний запропонувати такому працівникові всі наявні вакансії, які відповідають його кваліфікації, що існували з моменту попередження працівника про наступне вивільнення до дня розірвання трудового договору з ним, з урахуванням при цьому положень ст.42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці.
