кібербезпека
Продаж товару в Інтернеті: як не стати жертвою шахраїв розповіли правоохоронці
Інтернет-майданчики та дошки оголошень значно спрощують купівлю і продаж товарів. Проте разом із зручністю зростає і ризик стати жертвою шахрайства.
Поширена схема виглядає так: людина виставляє на продаж, наприклад, мобільний телефон. Через деякий час їй телефонує нібито зацікавлений покупець, погоджується на придбання товару та пропонує здійснити повну передоплату, щоб уникнути комісії за накладений платіж під час доставки «Новою поштою».
"БРАМА - від мрій до дій": захищаємо інформаційний простір України разом
Сьогодні війна відбувається не лише на полі бою. Вона триває і в цифровому просторі — там, де інформація за лічені секунди може потрапити до мільйонів людей.
Дезінформація, пропаганда, шахрайство, фейкові ресурси, маніпуляції та незаконний контент стали частиною щоденного цифрового середовища. Їхня мета — впливати на рішення людей, сіяти паніку, підривати довіру та використовувати необізнаність громадян.
«Легкі гроші», а насправді пастка: Омбудсман Дмитро Лубінець розповів, як Росія вербує українських дітей та як цьому протидіяти
Росія шукає способи дістатися до українських дітей не лише на тимчасово окупованих територіях і один із таких інструментів — вербування через інтернет.
Про це нагадує Омбудсман Дмитро Лубінець.
Безпечний шопінг: як не віддати шахраям гроші разом із мрією про покупку
Онлайн-шопінг давно став частиною нашого життя. Одяг, техніка, дитячі товари, косметика, квитки чи навіть продукти — кілька кліків, і замовлення вже оформлене.
Але разом із зручністю зростають і ризики. Приваблива ціна, термінове повідомлення від «продавця», прохання внести невелику передоплату — і замість очікуваної покупки людина може залишитися без товару та без грошей.
Головне правило онлайн-шопінгу просте: поспіх — найкращий союзник шахрая.
«Товар дешевий, продавець нормальний» — а потім зникає.
Обіцяють заробіток на інвестиціях, а забирають гроші - як працюють шахрайські схеми
"Ми допоможемо вам заробити на інвестиціях." Саме так часто починається телефонна розмова з шахраями.
Зловмисники під маскою інвестицій можуть виманювати гроші у громадян, обіцяючи вигідний заробіток або пасивний дохід. Один із поширених способів - телефонні дзвінки від нібито "фінансових консультантів" або "менеджерів" інвестиційних платформ.
Під час телефонної розмови зловмисники можуть:
«Фінансова допомога від ООН»: як не потрапити у шахрайську пастку
За словами оперуповноважених УПК у місті Києві, старших лейтенантів поліції Пронтенко Лілії та Осадчої Наталії, громадянам варто бути особливо обережними з повідомленнями про нібито фінансову допомогу від ООН, державних органів чи інших міжнародних установ.
Вам може надійти повідомлення в месенджері або соціальних мережах про нібито фінансову допомогу, яку може отримати кожен громадянин України.
У повідомленні зазвичай пропонують перейти за посиланням, заповнити анкету та вказати банківські реквізити. Насправді це може бути фішингова схема.
QR-код може бути пасткою: кіберполіція попереджає про шахрайську схему
QR-коди давно стали звичною частиною нашого життя. Ми скануємо їх, щоб оплатити паркування, проїзд, придбати квиток, відкрити меню чи зробити благодійний внесок. Це швидко і зручно. Але саме цією звичкою користуються шахраї.
Кіберполіція попереджає про випадки підміни QR-кодів у громадських місцях. Зловмисники можуть наклеїти власний код поверх справжнього або розмістити фальшивий QR-код там, де люди звикли здійснювати швидкі платежі.
Дропи: як не стати «грошовим мулом» для шахраїв
Легкі гроші онлайн можуть обернутись тюрмою. Хто такі дропи і як не потрапити в пастку?
Уявіть, вам пише незнайомець у соцмережі або надходить лист на пошту. Пропонують просту віддалену роботу: потрібно лише приймати кошти на свою банківську картку та пересилати їх далі. Обіцяють від 5 000 до 10 000 гривень на місяць, працювати — кілька хвилин на день, досвід не потрібен. Звучить заманливо?










