Відповідно до діючого законодавства, представників МСЕК можна притягнути до відповідальності лише за недостовірне декларування. Є ще два інших елементи – це незаконне збагачення і необґрунтовані активи, як елементи фінансового контролю.
Про це зазначив голова НАЗК Віктор Павлущик.
Він додав, щоб цих людей можна було притягнути до відповідальності, треба вносити зміни до Кримінального кодексу та Цивільно-процесуального кодексу і ці зміни вже готуються.
Голова НАЗК зауважив, що до 2023 року працівники МСЕК взагалі не подавали декларації про майно та доходи.
Стаття 366-2 ККУ "Декларування недостовірної інформації" передбачає покарання у вигляді штрафу у розмірі від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Конфіскація майна за цією статтею не передбачена.
Стаття 368-5 ККУ "Незаконне збагачення" передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Однак, визнані необґрунтованими активи декларанта суд може конфіскувати та стягнути у держбюджет за правовим механізмом цивільної конфіскації за позовом прокурора САП, - пояснили в НАЗК.