Метою Закону від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (раніше законопроєкт №10449) продекларовано удосконалення процедури проведення заходів мобілізації, військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, соціального захисту військовослужбовців, а також окремі питання проходження військової служби для покращення якості підбору особового складу під час доукомплектування бойових підрозділів для відсічі збройної агресії проти України. Він вступає в силу 18 травня 2024 року.
Для цього Законом внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Кодексу адміністративного судочинства та ряду законів України, зокрема, «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану», «Про Національну поліцію», «Про виконавче провадження» тощо.
ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК
Обов’язки щодо військового обліку у той чи іншій мірі мають практично всі чоловіки від 18 до 60 років. Так, усі призовники, військовозобов’язані та резервісти через 60 днів з дня набрання чинності Законом мають з’явитися до ТЦК, у ЦНАП або скористатися електронним кабінетом і пройти звірку персональних даних з обліковими даними ТЦК. Отже, з 18 травня почнеться відлік 60 днів для уточнення персональних даних і громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані до 18 липня уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
у разі перебування на території України – шляхом прибуття самостійно до ТЦК за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності);
у разі перебування за кордоном – шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).
Чоловіки, які мають спеціальні звання (класні чини) та проходять службу у правоохоронних органах, податковій, митній службі тощо, а також звільнені з такої служби повинні протягом 60 днів після прийняття законопроєкту стати на військовий облік військовозобов’язаних у ТЦК за своїм місцем проживання;
При цьому військовозобов’язані працівники центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності та державного правоохоронного органу, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції не підлягають призову на військову службу під час мобілізації;
Громадяни зобов’язані мати при собі під час воєнного стану та/або під час проведення мобілізації військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України разом із документом, що посвідчує особу.
Водночас, реєстрація особою, яка стоїть або стає на військовий облік, електронного кабінету, відбувається у добровільному порядку – тобто, є правом, а не обов'язком.
Разом з тим, електронний формат військового обліку прямо передбачений Законом № 3549-ІХ про цифровізацію військового обліку та запровадження Електронного кабінету військовозобов’язаного (законопроект 10062), який набув чинності 4 квітня і передбачає, що ідентифікація військовозобов’язаних громадян та оформлення документів військового обліку відтепер буде здійснюватися із використанням засобів Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», куди вносяться дані про номер телефону, адресу, електронну пошту, місце роботи, оцифроване обличчя, результати медоглядів на придатність до військової служби. Згода осіб на обробку їхніх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна. Також персональні дані військовозобов’язаних зможуть зберігати у «хмарних» сховищах за кордоном за підтримки міжнародних партнерів.
Оповіщення та виклик в ТЦК
Законом 3633 визначено поняття оповіщення: цей термін включає в себе виклик громадян до ТЦК, а також вручення (надсилання) їм повісток.
Відповідно, він також охоплює обов’язки роботодавців, тобто підприємств, установ та організацій, щодо забезпечення своєчасного оповіщення (окрім прибуття) працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації шляхом вручення повісток.
Порядок проведення призову громадян на військову службу визначається Кабінетом Міністрів, який повинен розробити механізм взаємодії між органами влади та підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, органами військового управління, поліцією та посадовими особами ТЦК з організації проведення призову громадян, зокрема, порядок оповіщення військовозобов’язаних та резервістів, їх прибуття до ТЦК, військових частин ЗСУ тощо.
У цьому документі буде визначено процедуру перевірки військово-облікових документів, уточнення персональних даних військовозобов’язаних та внесення відповідних змін у військово-облікові документи, проте, загальні засади порядку перевірки передбачені Законом 3633. Так, під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (тобто, до Реєстру «Оберіг»). Вимоги щодо порядку фіксації вступають в силу через 3 місяці після опублікування Закону 3633.
Зазначеним нормам про оповіщення кореспондують новели Закону «Про Національну поліцію», які визначать, що за зверненням ТЦК, органів СБУ або розвідувальних органів України підрозділи поліції беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов’язаних та резервістів спільно з представниками ТЦК, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до ТЦК та органів осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Також у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації поліцейські матимуть повноваження вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред’явлення нею військово-облікового документу разом з документом, що посвідчує особу у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
Встановлено, що громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до ТЦК у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Проте, «факт неотримання повістки про призов на військову службу за мобілізацією до проходження медичного огляду, не надає військовозобов’язаному права не з`являтися для відправлення до військової частини для відбуття військової служби у зв`язку з мобілізацією» (постанова Касаційного кримінального суду від 19 березня 2024 року по справі №676/4559/22). Звертаю увагу на цю правову позицію Верховного Суду, оскільки фактично це нормативне положення, яке вже діє і подальша правозастосовча практика буде формуватися, виходяи з нього.
Повістки будуть іменними. Також, відповідно до нового Закону у повістці про виклик до ТЦК зазначаються, крім ПІБ і дати народження громадянина, якому адресована повістка, мети виклику до ТЦК, реквізитів повістки, також й «підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку, а також роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки.
Під час вручення повістки представники ТЦК на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов’язані назвати свої прізвища, ім’я та по батькові, посаду, а також пред’явити службові посвідчення. Питання, чи можуть вручити повістку в електронному вигляді, залишається дискусійним: Закон не передбачає такої процедури, але вона може бути встановлена Кабміном.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності) визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Щодо вимоги ТЦК, то вона фактично є «попередженням», за яким слідує звернення ТЦК до суду щодо обмеження ухилянта у певних правах.
Неявка в ТЦК та її наслідки
У разі неприбуття громадянин зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК або будь-яким іншим способом із подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує 7 календарних днів.
У випадках невиконання під час мобілізації громадянином обов’язків, передбачених нормами ч. 1 ст. 22 Закону про мобілізацію (неявка на виклик ТЦК, непроходження медичного огляду), ч. 3 статті 22 (неуточнення у ЦНАП або у ТЦК своїх військово-облікових даних протягом 60 днів), та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення (порушення законодавства про мобілізацію), керівник ТЦК має звернутися до поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК.
Таким чином, поліція наділяється повноваженнями спільно з представниками ТЦК вручати повістки, а також затримувати і доставляти громадян до ТЦК, якщо ті порушили правила військового обліку або законодавство про мобілізацію.
Крім того, у разі отримання від поліції письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК керівник ТЦК протягом 5 днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом (далі – вимога).
Отже, якщо громадянин не знаходиться за адресою і фізично не отримав вимогу ТЦК, вона буде вважатися врученою, і ТЦК зможе ініціювати стосовно ухилянта відповідні санкції: обмеження у праві керування автомобілем.
Загалом заходами впливу щодо ухиляння від виконання конституційного обов'язку із захисту вітчизни є:
1. Обмеження судом громадян у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, у разі невиконання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов’язку (обов’язків).
2 Надання консульських дій закордонними дипломатичними установами України здійснюватиметься за умови уточнення громадянином своїх персональних даних з обліковими даними у ТЦК.
3 В умовах воєнного стану оформлення паспортних документів за кордоном для громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється за умови наявності у них військово-облікових документів.
ПРАВО на ВІДСТРОЧКУ
Практично, категорії громадян, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, не змінено. Зокрема, це заброньовані працівники, але всі вони мають бути на спеціальному обліку.
Проте виключено можливість уникати від призову під час мобілізації шляхом вступу осіб до закладу освіти для отримання другої, третьої вищої освіти (бакалавр, магістр) чи навіть нижчої освіти за наявну.
Також виключено відстрочки працівникам підприємств, установ та організацій Міністерства оборони.
Що ж стосується бронювання, то його основні принципи не змінено (Постанова КМУ від 27.01.2023 № 76): бізнесу треба отримати статус критично важливого підприємства і на його підставі бронювати працівників. Також, Закон встановлює обов’язок компаній оформити відстрочки за її місцезнаходженням.
До того ж тепер бронюванню підлягають і його бенефіціарні власники, які не є працівниками підприємства.
Відстрочка у зв’язку з бронюванням надаватиметься лише тим заброньованим працівникам, які перебувають на спеціальному військовому обліку – для цього вони мають особисто прибути до ТЦК для оновлення даних, інакше їх не переведуть на спеціальний військовий облік і, відповідно, вони не отримають відстрочку.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКА ТА РОБОТОДАВЦЯ
Роботодавець несе відповідальність за взяття нового працівника на персональний військовий облік (ВО). Тобто у випадку прийняття на роботу без військово-облікового документу, або з неналежним військово-обліковим документом, ТЦК може притягувати до адміністративної відповідальності керівника роботодавця, або відповідального у нього за ВО працівника. (Дискусійним залишається питання притягнення роботодавців до кримінальної відповідальності за статтею 114-1 "Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань" ККУ).
Для належного ведення військового обліку на підприємстві мають бути: наказ про призначення відповідального за ВО, посадова інструкція інспектора інспектора з військового обліку, мають подаватися повідомлення про призначення відповідального за ВО, повідомлення про прийняття, звільнення, зміну облікових даних, вестися списки та відомість (додатки до Порядку 1487), розміщуватися на видному місці Правила та відбуватися ознайомлення із ними при прийнятті, наказ про підвищення кваліфікації відповідальним ВО, тощо.
Також за день до прийняття Закону 3633 Рада прийняла у першому читанні (за основу) законопроєкт 10379, який був зареєстрований ще 25.12.2023, яким передбачено збільшення адміністративного штрафу за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, до якого притягують працівників та роботодавців.
У новій редакції статті 210 КУпАП, яка встановлює відповідальність за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, передбачено штраф під час воєнного стану від 17 тисяч грн до 25,5 тисяч грн.
Для посадових осіб підприємства (директора, відповідального за ведення військового обліку на підприємстві) штраф збільшується з рівня у 5100-8500 грн до рівня 153000-204000 грн.
Отже, якщо нові штрафи будуть застосовуватися за порушення по кожному окремому працівнику, загальна сума штрафу для компанії може сягати мільйонів гривень.
Військово-транспортний обов’язок
- поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, а також на громадян — власників транспортних засобів.
Зазначається, що норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки визначатимуться у відсотках за підприємством (установою, організацією) за галузями національної економіки.
Стосовно фізичних осіб, то їх транспортні засоби можуть бути вилучені для потреб Збройних сил України лише у випадку наявності права власності на більш ніж 1 транспортний засіб.
Передбачено, що по транспортних засобах (ТЗ), які перебувають на обліку в ТЦК, буде заборонено, зокрема, виїжджати в інші області та за кордон, продавати їх, чи передавати право власності в інший спосіб іншим як на користь юридичних осіб, так і громадян, здавати в оренду (лізинг), надавати їх як предмет застави для виконання зобов’язань за кредитними договорами та гарантії перед банками.
Щоб виїхати на таких ТЗ до суміжних областей потрібно буде за 1 місяць до виїзду повідомити відповідний ТЦК та СП про місце перебування ТЗ. Виїзд буде можливий не більше, ніж на 1 місяць.
Виключення становлять ТЗ, які були передані в оренду (лізинг) або надані як предмет застави для виконання зобов’язань за кредитними договорами та гарантії перед банками до 17 травня 2024 року.
Останні норми вступають в силу з 18 грудня 2024 року – тобто, якщо до цього часу не будуть внесені зміни в Положення про військово-транспортний обов’язок, які зобов’яжуть громадян реєструвати ТЗ в ТЦК, вилучати у них ТЗ можна буде лише після цієї дати.
ВЛК ТА ВІЙСЬКОВА СЛУЖБА
КМУ встановлює порядок протягом 3 місяців провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності громадянам України чоловічої статі віком від 25 до 50 років, яким у період після 24 лютого 2022 року і до 18 травня 2024 року вперше встановлено інвалідність II та III груп (за певними виключеннями).
Також Законом 3633 запроваджується базова військова служба для чоловіків віком від 18 до 25 років. яка триватиме:
-
в мирний час – до п’яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка;
-
під час дії воєнного стану – на строк до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка.
Запровадження базової загальновійськової підготовки у вищих навчальних закладах будь-якої форми власності - з 1 вересня 2025 року.
Передбачено також запровадження короткострокових контрактів на військову службу під час воєнного стану (для громадян віком від 18 до 25 років, для медичних фахівців та психологів – 1 рік).
Додаткова вимога - проходження базової загальновійськової підготовки або військової служби - для прийняття на державну службу, службу в органи місцевого самоврядування, в органи поліції та прокуратуру.
Окремо скажемо про жінок – принципові зміни тут відсутні: медики та фармацевти повинні стати на ВО, але примусовому призову під час мобілізації жінки не підлягають: «Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом)".
Підсумовуючи викладене, повернемось до цитованої постанови ВС – як зазначив Касаційний кримінальний суд у постанові від 19 березня 2024 року по справі №676/4559/22: ефективно дати відсіч нападникам на країну чи виконати зобов`язання по спільній обороні від агресора без швидкої і своєчасної мобілізації неможливо. Тому ухилення від призову до Збройних сил з числа військовозобов`язаних громадян під час воєнних дій, які розпочались або передбачаються, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони. Об`єктивна сторона виявляється в бездіяльності – ухиленні будь-яким способом від призову за мобілізацією.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом. Тобто особа усвідомлює небезпечний і протиправний характер своїх вчинків, проте має намір і бажання так діяти, а саме досягти мети - уникнути самого призову за мобілізацією.
