Надані із власного пристрою відеозаписи не можуть бути належними доказами у справі за ч.1 ст.130 КУпАП

Дата: 29.01.2023 13:53

У справі № 317/206/22 Запорізький апеляційний суд зробив важливі висновки, а саме:

Переглядаючи оптичний носій інформації встановлено, що записано два відеофайли, які ймовірно були здійсненні працівником поліції на власний технічний пристрій.

Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18 грудня 2018 року містить чіткий перелік пристрою, з допомогою яких поліції надано право проводити відеофіксацію та не надає право поліцейським здійснювати відеофіксацію власними пристроями.

Таким чином, надані із власного пристрою відеозаписи не можуть бути належними доказами у справі.

Також, слід вказати, що відеозапис не містить позначень дати, часу і місця, як того вимагає вищевказана відомча інструкція.

Отже, суд апеляційної інстанції критично відноситься до вказаних відеозаписів, які були зроблені в порушення вказаних нормативних актів.

Щодо розгляду судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення за відсутності оригіналів документів та протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зазначає наступне.

Протокол про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення протиправного діяння, яке містить ознаки право правопорушення, передбаченого КУпАП.

Складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до відповідальності.

Отже, суд під час розгляду справи оцінює оригінал протоколу та докази в справі, які також повинні бути належним чином оформленні.

Натомість суд першої інстанції розглянув справу відносно ОСОБА_1 на підставі копії протоколу, а не оригінала, а також копій долучених документів. Про вказане свідчить спосіб їх виготовлення та напис на протоколі та долучених документах «згідно з оригіналу».

Апеляційний суд вважає, що нормами КУпАП та відомчими інструкціями МВС України не передбачено здійснювати провадження у справі на підставі копій документів та за відсутністю оригіналу протоколу про адміністративне правопорушення, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що документи та протокол в матеріалах справи не є доказами винуватості ОСОБА_1 .

Крім того відповідно до матеріалів провадження, до копії вказаного протоколу про адміністративне правопорушення додано копію витягу з ЄРДР № 12022087230000007 від 13.01.2022 року, відповідно до якого ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП внесено відомості за ч. 1 ст. 357 КК України з приводу того, що 13 січня 2022 року до вказаного відділу поліції надійшов рапорт інспектора про те, що у період часу (далі через низьку якість документа прочитати неможливо) 13 січня 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 , з сейфу службового кабінету (нечитаємо) Запорізького РУП ГУНП в Запорізької області зникли матеріали адміністративної справи ААД№307093 від 03.01.2022 за ст. 130 КУпАП (а.с. 10).

З огляду на наведене є нез`ясованим, яким чином та з яких документів в той самий день – 13 січня 2022 року було виготовлено та завірено «З оригіналом згідно» копію протоколу ААД№307093 та додатків до нього відносно ОСОБА_1 .

Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що наданими документами неможливо довести той факт, що в діях ОСОБА_1 є об`єктивна сторона інкримінованого порушення, оскільки працівниками поліції не було надано суду належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводити винуватість останнього.

Відповідно дост. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права (правовладдя).

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з людських прав в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до рішення Європейського суду з людських прав у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Відповідно до ст. 62 Конституції Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 288 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення може бути скасована. Згідно ст. 293 КУпАП при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, недотримання вказаних вимог закону призвело до прийняття щодо  ОСОБА_1 рішення, яке не ґрунтується на вимогах закону.

За таких обставин, постанова суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, а провадження в справі щодо  ОСОБА_1  на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП – закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 22 червня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати.

Провадження в справі, відносно  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

 Law firm "Marzoni"