недійсність правочину

Рішення ВП ВС у справі № 420/12471/22 від 08.05.2025 https://t1p.de/y04xi

При зверненні контролюючих органів з позовом про визнання оспорюваних правочинів недійсними, особливо враховуючи положення ст. 228 ЦК України, вони не є стороною оспорюваного правочину, не перебувають у цивільних правовідносинах зі сторонами договору та не є носіями власного «приватного» інтересу чи представниками приватного інтересу його сторін.

Податковий орган втручається в приватноправові відносини, що виникли на підставі договору, не з власного (приватного) інтересу, а виконуючи повноваження публічного контролю у сфері оподаткування.

Визнання правочину недійсним з підстав вчинення останнього із застосуванням фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи

18 лютого 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 522/23679/17, провадження № 61-12761св23 (ЄДРСРУ № 125227964) досліджував питання щодо визнання недійсним договору на підставі ст. 231 ЦК України, тобто правочину вчиненого із застосуванням до позивача фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи.

Особливості вчинення удаваного правочину для приховання іншого правочину, який сторони насправді вчинили

29 січня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 755/13068/23, провадження № 61-14540св24 (ЄДРСРУ № 124903920) досліджував питання щодо удаваності правочину (правочину, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину).

Верховний суд: оскарження електронних торгів проведених на підставі виконавчого напису нотаріуса, який в подальшому було визнано недійсним

04 грудня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 201/1538/22, провадження № 61-2523св23 (ЄДРСРУ № 123752060) досліджував питання щодо оскарження електронних торгів проведених на підставі виконавчого напису нотаріуса, який в подальшому було визнано недійсним.

18 вересня 2024 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 918/1043/21, провадження № 12-35гс23 (ЄДРСРУ № 121753942) досліджувала питання щодо  узгодження викладених раніше висновків з механізмом двосторонньої реституції при застосування наслідків недійсності правочину.

За змістом ст. 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину (п. 86 постанови ВПВС від 11.09.2018 у справі № 909/968/16).

В пунктах 66-70 постанови від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 ВПВС вказала, що недійсний правочин породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю:

1) основний - двостороння реституція - повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану, тобто становища, яке існувало до його вчинення;

Верховний суд: початок перебігу позовної давності у судових спорах про визнання заповіту недійсним

20 червня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 465/4217/14, провадження № 61-5804св23 (ЄДРСРУ № 120065558) досліджував питання щодо початку перебігу позовної давності у судових спорах про визнання заповіту недійсним.

Недійсність правочину виникає з дати набрання законної сили відповідним судовим рішенням, а не з дати його вчинення.

ОП ВС КЦС: недійсність (нікчемність чи оспорюваність) правочину: підстави,  різниця, способи захисту та наслідки

19 лютого 2024 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 567/3/22, провадження № 61-5252сво23 (ЄДРСРУ № 117206184) досліджував питання щодо недійсності ( нікчемності чи оспорюваності) правочину.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).