Ситуація - абсурд: звернувся клієнт на якого складено протокол про адмін правопорушення, за те, що той несвоєчасно подав декларацію. Здавалося б дрібниці - заплати штраф і живи далі, але є величезне але!
Стаття 172-6 КУпАП передбачає крім штрафу - внесення особи в реєстр корупціонерів на 5 років і ставить крапку на працевлаштуванні на державній службі.
Що ж сталось: Клієнт пішов добровольцем на початку війни і звільнився з військової служби лише в травні 2024 року у зв'язку з пораненням. НАЗК склало протокол, що він не подав щорічну декларацію.
На питання Клієнта - яким чином це зробити, тримаючи автомат в окопі - не дав відповідь ніхто ні суд, ні прокурор.
Суд І інстанції - Голованівський районний суд Кіровоградської області не визнав проходження військової служби поважною причиною щодо пропуску строків на подання щорічної декларації.
Апеляційний суд – м’яко кажучи, визнав рішення суду І інстанції хибним та визнав:
- Клієнт проходив військову службу протягом всього часу, коли мав подавати декларацію
- Факт служби у бойових умовах підтверджений документально
- Декларацію подано одразу після демобілізації
- Представник Управління стратегічних розслідувань — взагалі не звернув уваги, що людина воювала
- Суд І інстанції — ігнорував реальність війни, і поставив формальність вище справедливості
Суд зазначив: «Тільки завдяки таким, як наш Клієнт - Україна як держава продовжує існувати». І дійшов правильного висновку: провадження підлягає закриттю, бо відсутній склад адміністративного правопорушення.
То чи можна бути водночас і захисником, і “корупціонером”?
Як виявилось — можна, якщо держава, в особі некомпетентних прокурорів, непрофесійних суддів забуває, кому вона завдячує своїм існуванням. На нашу думку, це зовсім невдала стратегія управління стратегічних розслідувань, які всупереч своїй назві, ухилились від адекватного розслідування і забули свою роль в суспільстві.
На щастя, суд апеляційної інстанції поставив крапку і нагадав усім переліченим їх місце.
