Критерій обгрунтованості підозри Ханіна

Семен Ханін
Семен Ханін
Керуючий партнер ЮК «Амбер», адвокат, к.е.н., заслужений юрист України, член Правління ААУ

 

Плідно працюючи з ВАКС я зіткнувся з випадком, якій надихнув на створення нового критерію обґрунтованості підозри. З огляду на те, що скромність народжує бідність, хай його назвою буде критерій Ханіна.

Визначення: Повідомлення про підозру може вважатися обґрунтованим, коли, крім іншого, наявні докази, які достеменно переконують, чому саме цю особу повідомлено про підозру, а не іншу. Тобто не існує інших осіб, яких можливо було б повідомити про підозру у тому ж самому кримінальному правопорушенні з тими ж наявними доказами, або з аналогічними доказами, по суті змінивши в повідомленні про підозру тільки прізвище. 

Приклад. Голову установи - посадову особу повідомлено про підозру за статтею 368 КК України «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» за надання незаконних переваг певним особам чи суб’єктам господарювання.

(Зрозуміло, що при НЕОБҐРУНТУВАННІ повідомлення про підозру в частині надання незаконних переваг, прийняття пропозиції, обіцянки, але тим не менш службова особа набуває власності над сумнівними активами, кваліфікація за статтею 368 КК України виключається). 

На момент повідомлення голови установи - посадової особи про підозру сторона обвинувачення навіть зібрала достовірні, належні, допустимі докази про те, що незаконні переваги певним особам чи суб’єктам господарювання надавалися, але саме з цих доказів (або аналогічних) повідомити про таку підозру можливо було б ще і підлеглим згаданої посадової особи: керівникам департаментів, управлінь, відділків, керівникам самостійних структурних підрозділів установи. Тобто наявні докази не є ДОСТАТНІМИ щоби визначити саме цю особу з певного кола осіб. У такому випадку повідомлення про підозру є необґрунтованим.

Теоретична частина.

Стаття 276 КПК України. Випадки повідомлення про підозру.

1. Повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності ДОСТАТНІХ ДОКАЗІВ для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Тобто згадана стаття вказує на обов’язкову наявність достатніх доказів для повідомлення про підозру, та, звісно, що за відсутності достатніх доказів таке повідомлення неможливе. Саме достатність доказів згадується у статті 94 КПК України.

Стаття 94 КПК України. Оцінка доказів

1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Виходячи зі змісту згаданої статті, належні, допустимі, достовірні та взаємозв’язані докази у сукупності НЕ ЗАВЖДИ можуть бути достатніми для повідомлення особи про підозру, та їх оцінку на достатність повинен надати слідчій суддя та суд. 

Критерієм достатності доказів як раз і є спроможність відокремити конкретну особу (осіб), яку слід повідомити про підозру, від інших, що також могли б вчините згадане кримінальне правопорушення.

Та, якщо, таке відокремлення на разі не можливо, а зібрані докази є належними для кола осіб, то відповідно суд, слідчий суддя, повинні прийти до висновку про недостатність доказів, та як наслідок про необґрунтованість повідомлення про підозру.

Далі, я спробую додати трохи математики до цього критерію, а саме теореми Баєса. Нам не потрібно занурюватись дуже глибоко, тому навіть Вікіпедії буде досить. Так, Теорема Баєса описує ймовірність події, спираючись на обставини, що могли бути пов’язані з цією подією.

1

Відразу наведу дуже важливий приклад.

Припустімо, що тест на вживання наркотиків має чутливість 99%. (Це справді дуже висока чутливість та юристи вже потирають руки). Тобто, цей тест даватиме 99% правильних позитивних результатів для тих, хто вживає наркотики, і 99% правильних негативних результатів для тих, хто не вживає. Ну що може бути достовірніше??? Більшість правників така точність влаштує, нажаль. Бо вони прогуляли лекції з математики.

Припустімо, що 0.5% людей вживають наркотики. (Це має назву базового рівня і дуже важливо).

Якщо для випадково вибраної особи перевірка виявляється позитивною, то якою є ймовірність, що вона вживає наркотики?

99% - відповідь НЕ ВІРНА!!!!! Дай боже здоров’я більшості експертів, що також цього не знають.

2

Тобто, незважаючи на видиму точність перевірки, якщо індивідуальні перевірки дають позитивний результат, то ймовірніше, що вони НЕ вживають наркотиків, ніж що вони їх вживають, так як вірогідність, що особа вживає наркотики лише з цього тесту є 33.2%. З такою вірогідністю вживання наркотиків (33.2%) не можливо відокремити людей, що вживають наркотики від тих, що не вживають. У даному випадку тест є належним, допустимим, і навіть достовірним, але недостатнім доказом про вживання наркотиків.

Відтак ТЕОРЕМА БАЄСА ПОВ'ЯЗУЄ МІРУ ВПЕВНЕНОСТІ У ВИСЛОВЛЕННІ ДО ТА ПІСЛЯ ВРАХУВАННЯ СВІДЧЕНЬ.

Але важко запропонувати переконати суддю саме виходячи з теореми Баєса. Правник з математичною освітою є певна рідкість. Тим більш ключовим є визначення базового рівня, а в нашому випадку - данні, скільки службових осіб у держави скоріш за всього здійснюють кримінальне правопорушення, відповідальність за яке визначено статтею 368 КК України.

Але той факт як важливо оцінювати докази на предмет достатності наведений вище приклад ілюструє дуже яскраво.

ОТЖЕ, СУД, СЛІДЧИЙ СУДДЯ, ОЦІНЮЮЧИ ОБҐРУНТОВАНІСТЬ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ ПОВИННІ НЕ ТІЛЬКИ ПЕРЕВІРЯТИ СКЛАД КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, НАЯВНІСТЬ НАЛЕЖНИХ, ДОПУСТИМИХ, ДОСТАТНІХ ТА ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНИХ ДОКАЗІВ ДЛЯ ПОВІДОМЛЕННЯ ОСОБИ ПРО ПІДОЗРУ, АЛЕ І ОЦІНЮВАТИ ВКАЗАНІ ДОКАЗИ НА ПРЕДМЕТ ДОСТАТНОСТІ. КРИТЕРІЄМ ДОСТАТНОСТІ ДОКАЗІВ Є СПРОМОЖНІСТЬ ВІДОКРЕМИТИ КОНКРЕТНУ ОСОБУ (ОСІБ), ЯКУ СЛІД ПОВІДОМИТИ ПРО ПІДОЗРУ, ВІД ІНШИХ, ЩО ТАКОЖ МОГЛИ Б ВЧИНИТЕ ЗГАДАНЕ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ. ЯКЩО ТАКЕ ВІДОКРЕМЛЕННЯ НА РАЗІ НЕ МОЖЛИВО, А ЗІБРАНІ ДОКАЗИ Є НАЛЕЖНИМИ ДЛЯ КОЛА ОСІБ, ТО ВІДПОВІДНО СУД, СЛІДЧИЙ СУДДЯ, ПОВИННІ ПРИЙТИ ДО ВИСНОВКУ ПРО НЕДОСТАТНІСТЬ ДОКАЗІВ, ТА ЯК НАСЛІДОК ПРО НЕОБҐРУНТОВАНІСТЬ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ.