Так, слідчий суддя у ухвалі про обрання запобіжного заходу у пункті «Недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, зазначив:
«У ході судового розгляду депутати сільської ради Особа1 та Особа 2 виявили бажання взяти на особисту поруку підозрюваного та надали письмові зобов’язання про те, що вони зобов’язуються забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і, за необхідності, доставити його до органу розслідування чи в суд на першу про те вимогу…
В ДАНОМУ ВИПАДКУ СЛІДЧИЙ СУДДЯ ВІДЗНАЧАЄ, ЩО ВІДСУТНІСТЬ БУДЬ-ЯКИХ ХАРАКТЕРИЗУЮЧИХ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ОСІБ, ЯКІ ВИЯВИЛИ БАЖАННЯ ВЗЯТИ ПІДОЗРЮВАНОГО НА ПОРУКИ УНЕМОЖЛИВЛЮЄ ЗДІЙСНЕННЯ НАЛЕЖНОЇ ОЦІНКИ РІВНЯ ДОВІРИ НА ЯКІ ЗАСЛУГОВУЮТЬ ВКАЗАНІ ОСОБИ».
Звісно, особиста порука не завжди може запобігти ризикам, передбаченим у ч.1 ст. 177 КПК України. Але ж мотиви слідчого судді заслуговують на особливу увагу.
Громадяни України, між іншим, що мешкають (та є депутатами) у Бучанському районі Київської області, прийшли до суду та надали письмові зобов’язання про поруку. Що залишилось поза увагою слідчого судді:
1). Сторона обвинувачення та слідчий суддя не зазначив жодних негативних відомостей щодо вказаних громадян України
2). Вказані особи є законослухняними громадянами України, платниками податків, та тільки вже за це заслуговують на повагу та відповідне відношення
3). Вказані громадяни, серед яких, між іншим, одна жінка, не залишили територію країни (та навіть Бучанського району), та попри все допомагають іншим громадянам, у тому числі виконуючі свої депутатські повноваження.
4).У Конституції України зазначено:
Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, ЧЕСТЬ І ГІДНІСТЬ, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Стаття 24. Громадяни мають РІВНІ конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути ПРИВІЛЕЇВ чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Стаття 28. Кожен має ПРАВО НА ПОВАГУ до його гідності.
Цього замало? Нема в слідчого судді відомостей для оцінки рівня довіри? А коли орки тимчасово окупували Київщину, то тоді про рівень довіри державні органи не хвилювалися. Автомат видавали кожному, у кого є паспорт громадянина України.
Так що, тоді рівень довіри був, а зараз все втрачено?
Ще раз зазначу, що особиста порука не завжди може запобігти ризикам, передбаченим у ч.1 ст. 177 КПК України. Але ж мотиви слідчого судді заслуговують на особливу увагу. Коли для слідчого судді громадянин України - це незрозуміла особа, це дуже і дуже прикро.
