В Україні вже третій рік триває повномасштабна війна і йде мобілізація військовозобов'язаних. Останнім часом все частіше виникають конфлікти та непорозуміння між представниками ТЦК та громадянами - то представники ТЦК, застосовують силу, аби посадити людину у машину, то громадяни нападають на військових. І всьому цьому має надаватися правова оцінка.
АрміяInform разом з фахівцями Безоплатної правничої допомоги розповідає, хто які права має, та якою може бути відповідальність за порушення.
Дії представників ТЦК, а також Нацполіції: що законно?
Здійснення оповіщення про мобілізаційні заходи, вручення повісток, перевірка документів призовників, військовозобов’язаних, резервістів та військовослужбовців тощо.
Зйомка перевірки документів на фото чи відео.
Пропозиція прослідувати до ТЦК для постановки на облік, проходження ВЛК, уточнення персональних даних, наприклад, якщо під час перевірки документів встановлюється, що людина порушує правила військового обліку або виявлені розбіжності військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів.
Вручати повістки можуть цілодобово за місцем проживання, на роботі, в громадських місцях, в ТЦК, на блокпостах та пунктах пропуску.
Чи мають право представники ТЦК затримувати людину, забирати особисті речі (наприклад, телефон), перешкоджати спілкуванню з родичами, вилучати авто?
Ні, не можуть. Тим більше застосовувати силу.
АЛЕ. Представники ТЦК та СП можуть запропонувати людині пройти, або проїхати в ТЦК, щоб уточнити облікові дані.
Якщо ж людина відмовляється, явно ухиляється від призову, то працівники ТЦК можуть викликати поліцію. Або, якщо поліцейський входить до складу групи оповіщення, то він може проводити адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру. Це регламентується статтями 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Працівники поліції мають на це право, але не представники ТЦК.
Якщо військовозобов’язаний відмовляється надати свої документи, зокрема військово-облікові чи намагається втекти від представників ТЦК та поліції — йому загрожує адміністративна або ж кримінальна відповідальність.
Якщо справа буде розглядатись як порушення законодавства про мобілізацію — усе може закінчитися штрафом до 25,5 тисяч гривень.
Якщо людину притягнуть до кримінальної відповідальності в частині ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, то можливе позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.
Якщо військовозобов’язаний відмовляється отримувати повістку, представник ТЦК має скласти акт відмови, який підписують не менше 2 членів груп оповіщення. Далі цей акт реєструють у центрі комплектування. Крім того, поліцейський, який входить до групи оповіщення, може затримати громадянина та доставити його до ТЦК.
Що має бути в повістці:
- прізвище, ім’я та по батькові, дата народження громадянина, якому адресована повістка;
- хто видав повістку — найменування ТЦК та СП або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ;
- мета виклику (вид повістки: для уточнення облікових даних, проходження медкомісії, мобілізаційне розпорядження);
- коли з’явитися за викликом: місце, день і час;
- дата і підпис (від руки чи електронний) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
- реєстраційний номер повістки;
- інформація про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки.
Напад на працівників ТЦК або перешкоджання їхній діяльності
Розпочнемо з того, що може бути розцінено, як напад на представників ТЦК чи перешкоджання їхній діяльності:
- перешкоджання руху мобілізаційних груп;
- оповіщення про пересування таких груп в соціальних мережах, месенджерах, різноманітних телеграм каналах, фото, відео фіксація таких груп, з прив’язкою до місцевості тощо. Злочин вважається вчиненим, якщо ви зафіксували на фото або ж вказали конкретне місце чи адресу.
- напад на працівників мобілізаційних груп;
- пошкодження службового та особистого майна;
- вчинення шкоди життю або здоров’ю працівників мобілізаційних груп.
Відповідальність
Як наголошують фахівці безоплатної правничої допомоги, у разі нападу на представників ТЦК та працівників Національної поліції більшість органів досудового розслідування керуються двома статтями:
1 ст. 342 Кримінального кодексу (опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, військовослужбовцеві). Наприклад, бійки з працівниками ТЦК і Нацполіції, пошкодження майна. Людині, яка це вчинила, може загрожувати як штраф в розмірі від 17 до 68 тис. грн., обмеження волі або пробаційний нагляд максимальним строком до 4 років, а в певних випадках позбавлення волі від 2 до 5 років.
2 ст. 114-1 Кримінального кодексу (перешкоджання законній діяльності збройних сил України та іншим військовим формуванням). Сюди, наприклад, відносять такі дії, як створення каналів в чат ботах, де детально вказуються адреси, за якими перебувають представники ТЦК. За такі дії загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Також, за побиття, нанесення травм, облиття зеленкою, чи, наприклад, закидання помідорами представників груп оповіщення, можуть притягнути до відповідальності за декількома статтями Адміністративного кодексу:
- Стаття 173 КУпАП. Дрібне хуліганство — або штраф до 119 грн. або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або виправні роботи на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку, або адміністративний арешт на строк до 15 діб.
- Стаття 173-1 КУпАП. Поширювання неправдивих чуток — штраф до 255 грн. або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку.
- Стаття 185 КУпАП. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця — штраф до 255 грн. або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або виправні роботи на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку, або адміністративний арешт на строк до 15 діб.
- Стаття 185-7 КУпАП. Публічні заклики до невиконання вимог поліцейського чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України — штраф до 340 грн., або виправні роботи на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку.
У розрізі кримінальної відповідальності злочин можуть кваліфікувати, як від вчинення хуліганства, так і до нанесення тілесних ушкоджень різноманітного ступеня тяжкості. У такому випадку може загрожувати до 10 років позбавлення волі.
