ВПВС у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/115377100 наголосила на тому, що сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.
Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.
Отже, реєстрація права власності на самочинне будівництво як за особою, що здійснила самочинне будівництво, так і власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного ст. 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.
Водночас було зауважено, що постанова апеляційного суду про відмову у задоволенні позову сільської ради про визнання спірного об`єкта нерухомості безхазяйним та передачу його в комунальну власність не є рішенням суду про визнання права власності за відповідачем на самочинно побудоване майно.
