“В принципі, Ви нам підходите, але пропонуємо 2 місяці безоплатного стажування, щоб вирішити чи будете Ви у нас працювати чи ні!”
Скільки з нас чули таку фразу по завершенні співбесіди?
Юридичний порадник для ВПО надає розʼяснення: що ж взагалі таке стажування.
Почнемо з того, що в Кодексі законів про працю взагалі відсутнє таке поняття. То звідки ж воно взялося?
Джерел не так багато
1. Закон України “Про освіту” визначає стажування як частину післядипломної освіти, спрямовану на набуття особою практичного досвіду виконання завдань та обов’язків у певній професійній діяльності або галузі знань.
2. Закон України “Про зайнятість населення” декларує, що:
- здобувачі освіти з метою набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов’язків, удосконалення професійних знань, навичок та умінь тощо мають право у вільний від навчання час проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, у роботодавця на умовах, визначених договором про стажування, строк якого не може перевищувати 6 місяців;
- зареєстровані безробітні проходять стажування для підвищення своєї кваліфікації з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендують у роботодавця.
3. Наказ Національного агентства з питань державної служби “Про затвердження Порядку стажування державних службовців” визначає стажування як одну з форм підвищення рівня професійної компетентності державного службовця.
Отже, якщо Ви не:
- учень/студент,
- зареєстрований безробітний,
- державний службовець,
то ні про яке стажування мова йти не може.
Окрім того, для кожного з вище згаданих категорій стажерів передбачені:
- виплата грошової компенсації за виконання роботи (заробітна плата - для учнів/студентів та держслужбовців, виплата допомоги по безробіттю - для зареєстрованих безробітних);
- інші гарантії (збереження місця роботи для держслужбовців, внесення записів в трудову і страховий стаж для учнів/студентів) тощо.
То інші шукачі роботи не повинні проходити стажування?
Так!
Відповідно до ст. 26 Кодексу законів про працю при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
При цьому:
- на працівника поширюються законодавство про працю, в тому числі й про оплату праці;
- строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати 3-ох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілкою, - 6-ти місяців, а для робітників - 1-го місяця;
- якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати - він вважається таким, що витримав випробування, і наступне звільнення допускається лише на загальних підставах.
Тобто, жодного не оплачуваного стажування, погодженого “на словах” не існує.
Пам'ятайте, тільки задекларована праця може захистити Ваші права як працівника, в тому числі й право на винагороду за свою роботу!
