На думку ВС, судова практика, наукова доктрина потребує відповіді на питання про можливість / неможливість застосування Закону № 266/94-ВР при відмові прокурора від підтримання державного обвинувачення та закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК України.
При цьому посилався на на постанову ВС від 26.06.2019 у справі № 530/1154/16-ц, у якій зроблено висновок, що ст. 2 Закону № 266/94-ВР містить вичерпний перелік підстав відшкодування державою шкоди, заподіяної внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, і не містить такої підстави, як відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення.
ВПВС, відмовляючи у прийнятті справи № 727/7635/21 до свого розгляду, в ухвалі від 04.07.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112030627 вказала на сталу практику розгляду справ указаної категорії, за якою позивач має право на відшкодування моральної шкоди на підставі положень Закону 266/94-ВР у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення.
Не свідчить про виключну правову проблему посилання ВС на існування думки у науці кримінального процесуального права про поділ підстав для закриття кримінального провадження на реабілітуючі, неареабілітуючі та нейтральні (формальні), оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство такого поділу не передбачає.
Було зауважено, що справу може вирішити ВС у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду як належний суд, зокрема, шляхом передачі справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від раніше сформованого висновку.
