Чоловік подав до ТЦК заяву про надання відстрочки, посилаючись на те, що здійснює постійний догляд за матір’ю, яка потребує такого догляду. Проте Комісія з питань надання відстрочки відмовила у задоволенні заяви, після чого ТЦК видав наказ про призов чоловіка і на підставі цього наказу його було направлено до військової частини та зараховано до списків особового складу.
Чоловік оскаржив відмову у наданні відстрочки та наказ про призов у судовому порядку і виграв суд.
Після набрання цим рішенням законної сили він звернувся до суду з новим позовом до військової частини, в якому просив:
- скасувати наказ про зарахування його до списків особового складу;
- зобов’язати військову частину звільнити його з військової служби шляхом виключення зі списків особового складу.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Військова частина здійснює зарахування особи до списків особового складу не на власний розсуд, а на підставі документів та списків, які надходять від ТЦК.
Разом із тим суд наголосив, що попереднім рішенням уже встановлено протиправність відмови у наданні відстрочки та протиправність наказу про призов на військову службу. Ці обставини не потребують додаткового доказування, оскільки встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Оцінюючи вимогу про скасування наказу військової частини щодо зарахування до списків особового складу, суд дійшов висновку, що такий наказ вичерпав свою дію, оскільки був реалізований шляхом фактичного зарахування особи до військової частини. Тому його скасування саме по собі не призведе до зміни правового статусу позивача як військовослужбовця та не забезпечить ефективного відновлення порушеного права.
Водночас суд підкреслив, що проходження військової служби стало безпосереднім наслідком наказу про призов під час мобілізації, який уже визнано протиправним та скасовано. Незважаючи на те, що Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» не передбачає окремої підстави для звільнення з військової служби у зв’язку з незаконною мобілізацією, для забезпечення ефективного судового захисту та повного відновлення порушених прав необхідно усунути наслідки такого незаконного призову.
Суд звернув увагу, що державні органи не повинні отримувати вигоду від власних помилок або протиправних рішень, а ризик таких помилок має покладатися на державу, а не на особу, права якої були порушені.
За результатами розгляду справи справи № 500/738/26 Тернопільський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов та зобов’язав військову частину звільнити позивача з військової служби і виключити його зі списків особового складу. У задоволенні інших позовних вимог суд відмовив.
