У справі про оскарження звільнення з роботи ВС погодився з відмовою в позові та вказав:
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.
Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України).
За змістом пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України втрата довір`я може бути наслідком вчинення проступку, який дає підстави для висновку, що подальше залишення працівника на роботі, пов`язаній з обслуговуванням грошових і матеріальних цінностей, може призвести до їх утрати. Водночас підозра власника або уповноваженого ним органу не може бути підставою для виявлення недовір`я до працівника.
Отже, звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
Підставою для втрати довір`я до позивача в цій справі стали обставини, встановлені під час службового розслідування, які викладені в акті № 1 від 27 червня 2023 року, зокрема про те, що при розробці лісосіки в 2022 році був скоєний незаконний поруб і можливе привласнення незаконно зрубаної деревини.
При виконанні своїх посадових обов`язків Позивач належним чином не забезпечив зберігання ввіреного йому майна і не доповів керівництву про наявність пеньків на лісосіці без клейм. Встановивши, що позивач займав посаду майстра лісу і до його безпосередньої трудової функції входило приймання, облік, складування та відвантаження деревини, забезпечення її збереження, між сторонами укладено договір про повну матеріальну відповідальність за збереження лісопродукції, лісового масиву та інших матеріальних цінностей, Позивач у результаті неналежного виконання посадових обов`язків при проведенні розробки лісу не забезпечив ввіреного йому майна - лісоматеріалів, а також не доповів керівництву про наявність пеньків на лісосіці без клейм, суд першої інстанції з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у відповідача підстав для втрати довіри до Позивача у зв`язку із чим звільнив його на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України, що відповідає вимогам трудового законодавства.
Доводи касаційної скарги щодо необхідності застосування висновків Верховного Суду, зокрема про те, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, це особи, які одержують їх під звіт не суперечать висновкам судів у цій справі, адже позивач займав посаду майстра лісу і до його безпосередньої трудової функції входило приймання, облік, складування та відвантаження деревини, забезпечення її збереження, тому посада позивача, і відповідно його посадові обов`язки передбачали можливість укладення роботодавцем з ним договору про повну матеріальну відповідальність.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05 червня 2024 року у справі №362/2258/22.
Постанова ВС КЦС від 19 лютого 2025 року у справі № 588/1668/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/125396784
