Уявіть собі, що ваш будинок — це живий організм зі своїми "органами" (інженерними системами: опалення, водопостачання, вентиляція тощо). Щоб цей організм працював добре і не "хворів", його потрібно періодично обстежувати. Цей публікація пояснює, як саме це відбувається, хто за це платить, і що мають робити фахівці.
Розбираємо наказ 11.07.2018 № 173 «Про затвердження Методики обстеження інженерних систем будівлі»:
Загальні правила перевірки інженерних систем
1. Хто і за чий рахунок замовляє перевірку?
Хто проводить: Спеціалісти, які мають досвід та кваліфікацію саме в обстеженні інженерних систем.
Хто замовляє та платить:
Власник (співвласники) будівлі. Тобто, якщо це приватний будинок – ви, якщо багатоквартирний – власники квартир (співвласники будинку).
У випадку багатоквартирних будинків замовником може бути:
- Житлово-будівельний кооператив (ЖБК).
- Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).
- Управитель багатоквартирного будинку (компанія, яка керує будинком).
Коли це потрібно:
- Коли будинок бере участь у програмах державної підтримки, спрямованих на підвищення його енергоефективності (щоб будинок споживав менше тепла, електрики тощо).
Або просто за вашим бажанням, якщо ви хочете перевірити, в якому технічному стані знаходяться інженерні системи у вашому будинку.
2. Чи можна перевірити лише щось одне?
Так, за вашим бажанням фахівці можуть обстежити лише певний вид інженерних систем. Наприклад, тільки систему опалення або тільки вентиляцію, не чіпаючи решту. Все робиться згідно з Методикою.
3. Етапи обстеження: Як це відбувається?
Перевірка інженерних систем завжди проходить у чотири етапи:
1. Підготовка: Збір інформації та планування.
2. Безпосереднє обстеження: Воно може бути попереднім (поверхневим) або основним (дуже детальним).
3. Розробка рекомендацій: Що потрібно зробити, щоб системи працювали краще та ефективніше споживали енергію.
4. Оформлення звіту: Складання офіційного документу з результатами перевірки та рекомендаціями.
4. Що роблять на етапі підготовки?
Перед тим як почати обстеження, фахівці:
- Знайомляться з будівлею: З'ясовують, для чого вона використовується (житловий будинок, офіс, школа), як вона побудована (розміри, планування, конструкції), які технічні та технологічні рішення застосовані.
- Аналізують наявні документи: Переглядають усі креслення, схеми, паспорти, технічну документацію, що стосується будинку.
- Складають програму робіт: Планують, які саме роботи будуть проводити під час обстеження.
- Забезпечують доступ та умови: Щоб фахівці могли безперешкодно потрапити до всіх інженерних систем, увімкнути/вимкнути обладнання, а також щоб був присутній кваліфікований персонал (якщо це потрібно для роботи системи) та достатньо палива (якщо це, наприклад, котельня).
5. Що таке попереднє обстеження?
Це така собі первинна, поверхнева перевірка, щоб зрозуміти, чи потрібне більш детальне обстеження. Воно включає:
- Візуальний огляд: Фахівці оглядають системи "очима", шукаючи явні проблеми.
- Виявлення дефектів: Знаходять видимі поломки, пошкодження, деформації. Роблять необхідні вимірювання, фотографують дефекти, роблять схеми, де вони розташовані.
- Попередня оцінка стану: Роблять висновок про загальний технічний стан систем і перевіряють, чи відповідає він тому, що написано в документах.
Важливо: Не можна робити висновки лише за фотографіями, відео чи кресленнями. Завжди має бути візуальний огляд!
6. Коли проводять основне (детальне) обстеження?
Детальне обстеження потрібне у таких випадках:
- Якщо немає або неповна проектна та технічна документація на будинок.
- Якщо фахівець під час попереднього огляду виявив серйозні дефекти, які можуть вплинути на міцність, стійкість, надійність або роботу інженерних систем.
- Якщо в системах є зміни, які не відображені в документах.
Під час детального обстеження роблять наступне:
- Точні вимірювання: Дуже точно вимірюють усі геометричні параметри систем, їх частин та з'єднань.
- Визначення навантажень: З'ясовують, яке фактичне навантаження мають інженерні системи під час експлуатації.
- Аналіз дефектів: Детально вивчають усі поломки та пошкодження, які могли змінити початкові характеристики систем за час їх роботи.
- Вимірювання параметрів дефектів: За допомогою спеціальних приладів вимірюють розміри та інші параметри дефектів, фотографують їх і складають схеми розташування.
- Пошук неефективного використання енергії: Виявляють, де енергія витрачається даремно (наприклад, де йде тепло або електрика).
- Аналіз причин проблем: З'ясовують, чому виникли дефекти, пошкодження або чому енергія витрачається більше, ніж мало б бути.
- Узагальнення інформації: Збирають докупи всі дані про технічний стан інженерних систем та їх енергетичні характеристики.
7. Які прилади використовують для вимірювань?
Усі вимірювальні прилади (термометри, гігрометри, лічильники тощо) мають бути сертифікованими і відповідати українському законодавству про метрологію. Тобто, вони повинні бути точними та перевіреними.
8. Як вимірюють температуру та вологість?
Температуру та вологість повітря всередині будівлі, а також температуру, вологість, швидкість руху повітря та атмосферний тиск зовні будівлі вимірюють за стандартом ДСТУ Б В.2.6-101:2010 "Метод визначення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій". (Це стандарт, який описує, як вимірювати теплові характеристики стін, вікон тощо).
9. Як вимірюють витрати енергії та води?
Температуру теплоносія (води в батареях) та скільки теплової енергії споживається в системі опалення.
Температуру та витрати води в системі гарячого водопостачання.
Витрати електричної енергії. Усе це вимірюється згідно зі стандартом ДСТУ Б В.2.2-21:2008 "Метод визначення питомих тепловитрат на опалення будинків". (Цей стандарт описує, як вимірювати, скільки тепла потрібно для опалення будинку).
10. Коли потрібні інструментальні вимірювання?
Інструментальні вимірювання (тобто за допомогою приладів) проводять, щоб отримати повну інформацію для оцінки, наскільки ефективно використовується енергія.
Або якщо фахівці сумніваються в достовірності даних, які їм надали.
11. Які вимірювання проводяться і де?
Якщо в будівлі вже є свої вимірювальні системи та прилади (наприклад, лічильники тепла), їх обов'язково використовують.
Вимірювання параметрів проводять у типових приміщеннях з різним призначенням. Тобто, не в одному кутку, а в різних кімнатах, щоб отримати повну картину.
12. Які документи потрібно надати фахівцям для обстеження?
Щоб фахівці могли провести якісне обстеження, їм потрібні такі документи:
- Проектні та графічні матеріали: Усі документи, що описують, як будинок був спланований, побудований, які конструкції, архітектурні та технічні рішення були використані.
- Виконавча документація: Це "як побудували насправді" для систем опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та кондиціонування повітря, а також освітлення.
- Пояснювальна записка: Документ з розрахунками того, як утеплений будинок (його "оболонка") та інженерні системи.
- Енергетичний паспорт або енергетичний сертифікат будівлі: Документ, який показує енергетичні характеристики будинку.
- Паспорт об'єкта будівництва: Основний документ на будівлю.
- Документ про технічну інвентаризацію: Результати перевірки всіх приміщень та конструкцій будинку.
- Експлуатаційна та ремонтна документація: Усі записи про те, як системи працювали, які ремонти проводились.
- Плани технічного обслуговування: Як часто і що саме обслуговується в будинку.
- Плани підготовки до осінньо-зимового періоду (якщо є): Документи, що описують, як будинок готують до холодів.
13. Як фіксують стан систем?
Під час обстеження обов'язково використовують фото- та відеофіксацію, щоб мати візуальне підтвердження стану інженерних систем або їхніх частин. Це допомагає точно відобразити всі деталі та проблеми.
14. Як часто потрібно проводити обстеження?
Як часто потрібно перевіряти інженерні системи у вашому будинку?
1. Як часто потрібно перевіряти котли систем опалення та гарячого водопостачання?
Частота перевірок котлів залежить від їхньої потужності (номінальної тепловіддачі) та від типу палива, яким вони працюють.
Котли з номінальною тепловіддачею від 20 до 70 кВт (включно):
- Якщо котел працює на викопному твердому, рідкому або газоподібному паливі (крім природного газу):
- Для односімейних та багатоквартирних житлових будинків: обстеження проводять кожні 10 років.
- Для інших будівель (наприклад, офісів, магазинів): обстеження проводять кожні 7 років.
- Якщо котел працює на природному газі:
- Для односімейних та багатоквартирних житлових будинків: обстеження проводять кожні 15 років.
- Для інших будівель: обстеження проводять кожні 12 років.
- Якщо котел працює на біомасі або біогазі:
- Для односімейних та багатоквартирних житлових будинків: обстеження проводять кожні 15 років.
- Для інших будівель: обстеження проводять кожні 12 років.
Котли з номінальною тепловіддачею від 70 до 100 кВт (включно):
- Якщо котел працює на викопному твердому, рідкому або газоподібному паливі (крім природного газу):
- Для всіх типів будівель (односімейних, багатоквартирних та інших): обстеження проводять кожні 4 роки.
- Якщо котел працює на природному газі:
- Для всіх типів будівель: обстеження проводять кожні 6 років.
- Якщо котел працює на біомасі або біогазі:
- Для всіх типів будівель: обстеження проводять кожні 6 років.
Котли з номінальною тепловіддачею понад 100 кВт (включно):
- Якщо котел працює на викопному твердому, рідкому або газоподібному паливі (крім природного газу):
- Для всіх типів будівель: обстеження проводять кожні 2 роки.
- Якщо котел працює на природному газі:
- Для всіх типів будівель: обстеження проводять кожні 3 роки.
- Якщо котел працює на біомасі або біогазі:
- Для всіх типів будівель: обстеження проводять кожні 2 роки.
2. Як часто потрібно перевіряти системи вентиляції,охолодження та кондиціонування повітря?
Частота перевірок цих систем залежить від їхньої потужності (номінальної холодовіддачі).
Системи з номінальною холодовіддачею від 12 до 70 кВт (включно):
- Регулярне обстеження проводять кожні 8 років.
Системи з номінальною холодовіддачею від 70 до 250 кВт (включно):
- Регулярне обстеження проводять кожні 6 років.
Системи з номінальною холодовіддачею від 250 до 1000 кВт (включно):
- Регулярне обстеження проводять кожні 4 роки.
Системи з номінальною холодовіддачею понад 1000 кВт (включно):
- Регулярне обстеження проводять кожні 2 роки.
Як бачите, обстеження інженерних систем – це не просто перевірка, це справжній 'інженерний детектив', що рятує ваш будинок від невідомого. Іронія в тому, що ми, як правило, починаємо думати про ці 'слідчі дії' лише тоді, коли щось йде не так, а має бути навпаки. Тож, нехай ваші системи завжди будуть під пильним 'оком' фахівців, а 'докази' їхнього стану – у вашій технічній документації. Адже здоровий будинок – це той, де всі 'таємниці' розкриті вчасно, а 'діагнози' поставлені згідно з усіма стандартами!"
Корисні посилання:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0826-18#Text
