Судді Дніпровського апеляційного суду не можуть усвідомити подвійний статус приватного виконавця як суб’єкта незалежної професійної діяльності та як фізичної особи. Ця плутанина виникає в їх головах після того, як ними протиправно стягується судовий збір з приватного виконавця (а не зі сторони виконавчого провадження) при розгляді подань у виконавчому провадженні.
В свою чергу державні виконавці відкривають виконавчі провадження по стягненню судового збору з приватного виконавця і стягують його з особистих банківських рахунків, які не використовуються для професійної діяльності. Тобто боржником є вже не приватний виконавець, а просто фізична особа, громадянин, з банківського рахунку якого стягнули кошти за зобов’язаннями іншої особи – приватного виконавця.
Однак коли справа доходить до клопотання про звільнення цього громадянина від сплати судового збору, судді Дніпровського апеляційного суду одностайно відмовляють, посилаючись на правовий статус приватного виконавця, відносно якого законодавством не передбачено такої пільги.
Доводиться у Верховному Суді відстоювати свою позицію. Для того, аби з’ясувати в якій іпостасі приймає особа участь у суді – приватний виконавець Наталія Матвійчук чи просто Наталія Матвійчук збирається колегія у складі п’яти суддів Верховного Суду (справа № 227/2230/20 від 22.01.2025).
Про який прорив в економічному, політичному, соціальному розвитку країни може йти мова, якщо судді першої, апеляційної інстанції не володіють основами права?
