Судді Дніпровського апеляційного суду не можуть усвідомити подвійний статус приватного виконавця як суб’єкта незалежної професійної діяльності та як фізичної особи. Ця плутанина виникає в їх головах після того, як ними протиправно стягується судовий збір з приватного виконавця (а не зі сторони виконавчого провадження) при розгляді подань у виконавчому провадженні.
Статтями 339 ГПК України, 447 ЦПК України встановлена можливість звернення зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення.
Така скарга є формою звернення за судовим захистом порушених прав (інтересів) сторін та учасників, з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.
Київським апеляційним судом постановою від 29.10.2024 у справі №2-5556/2010 задоволено апеляційну скаргу приватного виконавця Наталії Матвійчук. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року у відкритті провадження за поданням про привід боржника було відмовлено.
Не дивлячись на мораторій на планові та позапланові перевірки приватних виконавців під час дії воєнного стану, Мін’юстом була вигадана нова схема - зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць у разі виявлення ознак грубого порушення вимог законодавства, якою скасовано всі права приватного виконавця при проведенні перевірок та фактично зупинено діяльність Дисциплінарної комісії.
Конституційним Судом України винесено рішення №6-р(ІІ)2024, яким визнано неконституційним ч. 2 ст. 3, пп. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатом розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного/приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Повертаючись до болючої теми неправомірного стягнення судами з приватних виконавців судового збору, мною оскаржуються як дії суду з видачі таких виконавчих документів, так і самі виконавчі документи. Перепони судом чиняться ще на стадії прийняття заяв від приватного виконавця. Доводиться витрачати час та зусилля для того, щоб тільки твою заяву було прийнято судом. В деяких «складних» для розуміння суддів випадках доходжу до Верховного Суду.
Існує проблема з поверненням сплаченого приватним виконавцем судового збору. Одним і тим же Дніпропетровським апеляційним судом в аналогічних справах, задовольняючи мої скарги, приймаються протилежно різні рішення з цього питання.
Покарати не можна помилувати. Саме така абракадабра виникає в голові після аналізу змін до законодавства щодо притягнення Міністерством юстиції України до відповідальності приватних виконавців в умовах воєнного стану.
Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених приватним виконавцем під час розгляду скарги на дії приватного виконавця
09 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 921/357/20 (ЄДРСРУ №114834805) досліджував питання щодо відшкодування витрат, понесених приватним виконавцем під час розгляду скарги на дії приватного виконавця, а саме, витрат на професійну правничу допомогу.
Лист-роз’яснення Міністерства юстиції України від 01.11.2017 № 11265/20.5/46-17.
З метою однакового застосування приватними виконавцями положень законодавства при здійсненні примусового виконання судових рішень, Міністерство юстиції України на підставі підпункту 83-27 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року № 228, надає роз’яснення щодо виконання приватним виконавцем ухвали суду про накладення арешту на грошові кошти.
