блог

У кримінальному процесі України існує усталена вимога звернення до суду словами «Ваша честь» або «Шановний суд». Такі форми звернення є елементом судового етикету та підкреслюють авторитет судової влади. Проте виникає логічне питання: чи означає це, що й суд повинен звертатися до адвоката з повагою?

Допустимість доказів отриманих з кримінального провадження у іншій справі без дозволу слідчого або прокурора на розголошення матеріалів кримінального провадження

Парадокси.....?

КПК України побудований на фундаментальному принципі змагальності сторін і рівності їхніх процесуальних прав. Це означає, що саме сторона обвинувачення зобов’язана довести наявність усіх обставин, які підтверджують винуватість особи, тоді як сторона захисту не має обов’язку доводити невинуватість свого підзахисного.

Такий підхід прямо випливає з конституційної презумпції невинуватості та з положень кримінального процесуального закону, відповідно до яких тягар доказування покладається виключно на прокурора і слідчого.

Будь-яка правова конструкція існує лише настільки, наскільки вона витримує психологічний тиск учасників процесу.

Але у кримінальному провадженні діє і зворотне правило: правильно побудована правова конструкція здатна витримати навіть найскладнішу психологічну атаку.

Справжній секрет кримінальних справ полягає у взаємодії двох систем:

Верховний суд щодо неналежності та недопустимості  доказів у судовій справі

26 лютого 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справ № 916/4098/23 (ЄДРСРУ № 134423561) та  №  917/625/25 (ЄДРСРУ № 134265613) досліджував питання щодо неналежності та недопустимості  доказів у судовій справі.

У постанові у справі 462/3422/16-к від 19.03.26 колегія суддів ККС ВС зазначила наступне:

«Що стосується доводів адвоката про те, що прокурор не надав суду технічних носіїв інформації, які значаться додатками до протоколу НСРД, то слід зазначити, що КПК України не визначає переліку обов`язкових доказів, які необхідно надати суду у тому чи іншому провадженні, а надає можливість самостійно обирати та визначати якими доказами сторона обвинувачення буде обстоювати свою позицію та доводити винуватість особи в суді.

Відповідь на це питання здавалась би очевидною, та головне в цьому, на мій погляд, — питання достовірності матеріалів НСРД.

До обвинувального вироку суду у кримінальному процесі, де кожний доказ, окрім іншого, перевіряється на таку властивість, як ДОСТОВІРНІСТЬ, достовірність кожного доказу є недоведеною, особливо якщо хтось вказує на недостовірність матеріалів НСРД. Відповідно постає питання: чи може теоретично ВРП перевіряти докази на достовірність, чи може призначати експертизи тощо? Зрозуміло, що ні!

ВРП:

• не є кримінальним судом

08 квітня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 274/5542/24, провадження № 61-15551св25 (ЄДРСРУ № 135515634) досліджував питання щодо загальних положень про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження, визначений главами 1 і 6 розділу ІV ЦПК України.

https://hudoc.echr.coe.int/ukr...

1. Формальність та повторюваність судової мотивації:

ЄСПЛ констатував, що національні суди України неодноразово використовували шаблонні, загальні та повторювані формулювання, без індивідуалізованої оцінки обставин конкретної справи та особи обвинуваченого.

2025 рік добігає кінця, а разом з ним – звична українським роботодавцям, бухгалтерам та юристам модель роботи на ринку праці. 2026-й почнеться із впровадження низки конкретних механізмів захисту прав осіб з інвалідністю: квартальний норматив працевлаштування, цільовий внесок замість штрафів за невиконану квоту, нові інструменти підтримки ветеранів та «проактивна» робота служби зайнятості з безробітними.