Цю статтю написано мною у співавторстві з провідним українським адвокатом Артуром Габріеляном у розвиток дискусії, започаткованої під час Щорічного форуму з кримінального права та процесу імені Й. Л. Бронза, який відбувся 21 серпня 2026 року. Стаття пропонується для широкого обговорення серед колег та вироблення спільної позиції щодо порушених у ній питань.
У кримінальному процесі з’явилася нова презумпція. Її немає ані в Конституції України, ані в Кримінальному процесуальному кодексі, але вона вже сформульована в судовій ухвалі ВАКС — «презумпція збереження обґрунтованості підозри».
Сталося це в одному з кримінальних проваджень у Вищому антикорупційному суді. Підготовче судове засідання вже закінчилося, а суд перейшов до розгляду справи по суті. У цей час прокурор подав клопотання про продовження строку дії обов’язків, покладених на обвинуваченого.
20 серпня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 925/969/25 (ЄДРСРУ № 139112477) досліджував питання щодо особливостей витлумачення змісту правочину судом.
Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц зазначив, що у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначені загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.
Відповідно до ст. 337 КПК України «Визначення меж судового розгляду»:
1. Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
2. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.
08 липня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 904/2253/24 (ЄДРСРУ № 138261818) досліджував питання щодо складу відповідачів у спорі про звільнення директора ТОВ в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.92 ЦК юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (ч.1 ст.39 Закону "Про ТОВ та ТДВ").
Кожен громадянин має природне, абсолютне й невідчужуване право на захист свого життя, здоров’я та законних інтересів від суспільно небезпечного посягання. Це право, закріплене на законодавчому рівні, діє незалежно від можливості уникнути конфлікту або звернутися за допомогою до органів влади. Проте в юридичній практиці межа між вимушеною самообороною та протиправними діями часто стає предметом гострих дискусій через схильність правоохоронних органів до обвинувального ухилу.
Цю статтю написано мною у співавторстві з провідним українським адвокатом Артуром Габріеляном у межах підготовки до Щорічного форуму з кримінального права та процесу імені Й. Л. Бронза, який у 2026 році відбудеться 21 серпня. Стаття пропонується для широкого обговорення серед колег та вироблення спільної позиції щодо порушених у ній питань.
СЕЛЕКТИВНА РЕТРОГРАДНА АМНЕЗІЯ НСРД ЯК ІНДИКАТОР ПРОВОКАЦІЇ ЗЛОЧИНУ
Цю статтю написано мною у співавторстві з провідним українським адвокатом Артуром Габріеляном у межах підготовки до Щорічного форуму з кримінального права та процесу імені Й. Л. Бронза, який у 2026 році відбудеться 21 серпня. Стаття пропонується для широкого обговорення серед колег та вироблення спільної позиції щодо порушених у ній питань.
КРИТЕРІЙ ЗНИКНЕННЯ ЗАЯВЛЕНОЇ МЕТИ ЯК ОЗНАКА ПРОВОКАЦІЇ ЗЛОЧИНУ
