блог

Шановні колеги. Ми ж в першу чергу колеги? А потім вже адвокати, прокурори, судді. І, звісно, повинні з повагою відноситися до думки кожного юриста.

Тому з всією повагою хочу разом поміркувати над деякими тезами Ухвали у справі 991/4761/22 від 17.11.22 Апеляційної палати ВАКС. На мій погляд шановні колеги прийшли до деяких спірних думок. Я навіть створив рубрику: «Ілійков проти Апеляційної палати ВАКС», де планую висвітлювати спірні думки колег для обговорення між юристами. Сьогодні ми торкнемося рішення ЄСПЛ у справі «Punzelt v. Czech Republic».

Іноді у правників постає питання: чи є девальвація гривні збитком, чи можливо її враховувати та як обґрунтувати позовні вимоги.

Спочатку визначимо, що девальвація – зниження курсу національної валюти щодо іноземних валют або міжнародних валютних одиниць (до відміни золотих паритетів – до золота) внаслідок виникнення курсового перекосу. Правники іноді вживають термін «курсова різниця» замість девальвації.

На жаль, на сьогодні склалася помилкова, на мій погляд, практика.
 Наведу її для початку.

Початок.

Під час проведення обшуку адвокат виявив бажання фіксувати хід слідчої дії на власний мобільний телефон. Обидва детектива попередили адвоката, що будуть вимушені у даному випадку ДОЛУЧИТИ його мобільний телефон до протоколу обшуку. Як зазначали детективи, це ЧІТКО визначено у КПК України, а саме (ПРЯМА МОВА):

29 травня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 756/10782/19, провадження № 61-2156 св 23 (ЄДРСРУ № 111160003) досліджував питання щодо визнання правочину недійсним вчиненим під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Є певна новина, яка шокувала усіх правників, як особисто і мене:

14 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 757/38949/16-ц, провадження № 61-20864св21 (ЄДРСРУ № 108296798) досліджував питання щодо правової можливості апеляційного  оскарження протокольних ухвал (судових рішення постановлених без окремого процесуального документу).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є, серед іншого, ухвали.

На практиці іноді постає питання про можливість на досудовому розслідуванні під час виконання ст.290 КПК України проведення стороною обвинувачення слідчих (розшукових) дій, НСРД, та проведення інших процесуальних дій. На мій погляд, така можливість відсутня.

02 травня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/16665/21 (ЄДРСРУ № 110626822) досліджував питання щодо закінчення строків, як підстави для відмови у задоволені скарги на держреєстратора.