01 червня 2026 року Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду розглянула справу № 285/1242/17, яка мала б дати відповідь на це питання.
Однак Обʼєднана плата не вважала за потрібне детально розглядати доводи щодо висновку суду про зловживання з боку захисника, оскільки питання у цій справі полягає не у оцінці професійної поведінки адвоката, а у вирішенні, чи порушило проведення апеляційного розгляду за відсутності захисника, участь якого не є обов’язковою, право засудженого на захист настільки істотно, що це дає підстави для скасування ухваленого апеляційним судом рішення відповідно до частини 1 статті 412 КПК.
Обʼєднана палата визнала, що розгляд цієї справи у суді першої інстанції тривав надмірно довго, про що зазначив апеляційній суд у своїй ухвалі.
Це призвело до того, що провадження в апеляційному суді розпочалося приблизно за 1 місяць до спливу строку давності притягнення до відповідальності за злочин, у якому обвинувачувався засуджений. Таким чином, будь-яке затягування розгляду справи могло призвести до неможливості притягнення до кримінальної відповідальності особи, що обвинувачувалася в злочині.
Об’єднана палата зазначила, що, крім зобов’язання за статтею 6 Конвенції забезпечити обвинуваченій особі право на захист, Україна має також зобов’язання за статтею 2 тієї ж Конвенції, що гарантує право на життя.
У цій справі перед апеляційним судом постала проблема узгодити обов’язок за статтею 2 Конвенції зробити все необхідне, щоб особа, якщо її винуватість буде доведена, була притягнута до відповідальності, – з одного боку, і право обвинуваченої особи мати кваліфіковане юридичне представництво в суді апеляційної інстанції, – з іншого.
Об’єднана палата робить висновок, що апеляційний суд докладав усіх можливих зусиль для того, щоб розгляд справи відбувся вчасно і з дотриманням права обвинуваченого бути представленим захисником.
Об’єднана палата зазначає, що засуджений достеменно знав про скорий сплив строку давності. Тим не менше, в період між 2 та 13 квітня 2025 року він відмовляється від допомоги трьох захисників, деякі з яких здійснювали його захист протягом тривалого часу і були добре обізнані з обставинами його справи.
Не заперечуючи права обвинуваченої особи на свій розсуд обирати адвоката або звільняти того, Суд зазначає, що обвинувачений, вчиняючи такі дії, має приймати на себе і несприятливі наслідки свого рішення.
У цій справі обвинувачений не міг не розуміти, що звільнення ним адвокатів, які добре знайомі з його справою, за два тижні до спливу строку давності, призведе до того, що він або залишиться без юридичного представництва, або отримає адвоката, який у дуже короткий строк буде змушений вивчити справу і підготуватися до апеляційного розгляду.
У будь-якому разі за таких обставин відмова від захисника або його заміна вимагають дуже серйозних причин. Однак засуджений ні в апеляційній інстанції, ні в касаційному суді так і не зміг пояснити причини звільнення ним адвокатів.
Об’єднана палата зазначає, що такі дії і рішення засудженого давали апеляційному суду підстави вважати, що сторона захисту маніпулює процесуальними правами з метою дочекатися спливу строку давності.
Оцінюючи вплив відсутності захисника під час апеляційного розгляду на справедливість провадження в цілому, Суд звертає увагу на те, що апеляційний розгляд має відмінності від розгляду в першій інстанції. Зміст і перебіг апеляційного розгляду визначається перш за все змістом апеляційних скарг сторін, а не їх виступами під час апеляційного розгляду, хоча вони і можуть бути допоміжні.
Суд зазначає, що у цьому випадку апеляційний суд не проводив допит свідків або експертів, що вимагало б певної майстерності у отриманні потрібної інформації. Також він не здійснював інших дій з дослідження доказів. За такого характеру розгляду роль професійного адвоката значно більша у підготовці апеляційної скарги і ясному викладенні доводів, ніж в участі в судовому засіданні.
Безумовно, у випадку проведення слідчих дій під час апеляційного розгляду, роль захисника значно зростає, однак апеляційний розгляд в цій справі не становив такий випадок. Крім того, сторона захисту, якщо в неї були критично важливі доводи, які мала намір представити апеляційному суду під час розгляду, могла представити ці доводи в своїх касаційних скаргах, і Суд, зважаючи на обставини проведення апеляційного розгляду, приділив би їм належну увагу. Однак на жодні з таких доводів, а також на неможливість їх представити в апеляції, сторона захисту в касаційній інстанції не послалася.
Об’єднана палата також звертає увагу, що внаслідок рішень засудженого у апеляційному розгляді не змогли взяти участь його адвокати, добре знайомі зі справою. Таким чином, якщо й може йти мова про вплив відсутності адвоката на ефективність захисту, то цей вплив головним чином зумовлений рішенням засудженого звільнити обізнаних зі справою адвокатів перед апеляційним розглядом. За таких обставин відсутність при розгляді захисника, який був вимушено призначений нещодавно і на час як апеляційного, так і касаційного розгляду – за його власним визнанням – не ознайомився з матеріалами справи, мало значно менший вплив на здатність сторони захисту представити свою позицію ніж згадане рішення засудженого.
Об’єднана палата вважає, що за обставин цієї справи її розгляд за відсутності захисника не порушив балансу між зобов’язаннями держави, передбаченими статтею 2 Конвенції, і правом засудженого на захист. Крім того, сторона захисту мала можливість поставити перед касаційним судом питання, які в силу відсутності адвоката під час апеляційного розгляду, вона не змогла поставити перед апеляційним судом, однак протягом тривалого провадження в касаційній інстанції такою можливістю не скористалася.
.Висновок Обʼєднаної палати: Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або правових питань, наявності викладених раніше позицій, наявності інших адвокатів, пояснення обвинуваченої особи. У разі проведення розгляду без адвоката, суд має максимально компенсувати його відсутність іншими процесуальними засобами.
.Загалом, ми погоджуємося з таким висновком Обʼєднаної палати, проте ми не погоджуємося з іншими важливими аргументами захисту, які залишилися поза увагою Об’єднаної палати у цьому кримінальному провадженні.
(1) Адвокат Михайло Самуляк просив визнати надмірну тривалість кримінального провадження та надати у зв’язку з цим належне відшкодування шляхом пом’якшення покарання засудженому. Вироком Звягельського (Новоград-Волинського) міськрайонного суду Житомирської області особу засуджено за ч. 3 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Пом’якшення покарання буде враховувати релевантну позицію Європейського Суду з прав людини у справі «Чіарелло проти Німеччини» (Chiarello v. Germany), № 497/17. Нагадаємо, що на момент розгляду справи Об’єднаною палатою пройшло майже 11 років з моменту початку кримінального провадження.
Верховний Суд відхилив вказаний аргумент захисту, зазначивши, що обставин, які б вказували на те, що таке покарання є явно несправедливим через суворість за матеріалами провадження не встановлено.
(2) Адвокат Павло Дзюба вказував в касаційній скарзі, що суд апеляційної інстанції занадто формально підійшов до вирішення клопотання про допит експертів, що були залучені стороною обвинувачення. Суд апеляційної інстанції визнав його безпідставним, вказавши про те, що цим клопотанням порушувалось питання про допит цих осіб саме в якості свідків, що не передбачено процесуальним законом. Клопотання про необхідність роз'яснення висновку експерта як єдиної підстави для допиту цих експертів до суду від сторони захисту не надходило.
Об’єднана плата відхилила вказаний аргумент, погодившись з висновком суду апеляційної інстанції.
Така позиція, на нашу думку, суперечить правовим висновкам Європейського суду з прав людини, що зроблені в рішенні «Ходорковський та Лебедєв проти Росії» (Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia), заяви № 11082/06 та 13772/05, §712.
У цій справі зазначено, що становище експертів, що залучені стороною обвинувачення, було ближчим до становища «свідка обвинувачення». На відміну від ситуації зі свідками захисту, обвинувачений не зобов'язаний доводити важливість свідка обвинувачення. Якщо обвинувачення вирішує, що конкретна особа є відповідним джерелом інформації, і покладається на її свідчення в суді, і якщо свідчення цього свідка використовуються судом для підтвердження обвинувального вироку, слід вважати, що його особиста явка та допит є необхідними, якщо тільки свідчення цього свідка не є явно недоречними або зайвими.
Обʼєднана Палата не прокоментувала вказане покликання сторони захисту на вищезазначене рішення Європейського Суду з прав людини
На жаль, Обʼєднана плата не врахувала, що в матеріалах кримінального провадження містилася судова експертиза, що проведена судовим експертом, який був залучений стороною захисту і вона суперечила висновкам судових експертиз, що долучені стороною обвинувачення, допит експертів мав важливе значення для усунення виявлених суперечностей та подальшого проведення експертизи за ухвалою суду (ст.332 КПК України).
P.S. Ну що ж, зустрінемося в Європейському Суді з прав людини. Далі аргументи захисту вже розгляне міжнародна судова інстанція у Страсбурзі.
Треба відзначити, що попри негативний результат для нашого клієнта, позитивно, що Обʼєднана палата не визнала відпустку адвоката як не поважну причину для відкладення судового розгляду кримінального провадження.
